Author Archives: Editor Chaplain

Новини з фронту. Четвертий і п’ятий день.

28 лютого 2016 року.

Час перебування на фронті, підходить до кінця. Рухаючись по наміченому маршруту, команда капеланів відвідала нові позиції. Місця, де інша реальність, інші люди, інше сприйняття життя. Бійці живуть практично в землі, тяжко і практично без світла. Однак навіть у такій непростій обстановці, солдати відкриті до спілкування і дружби.

12799057_966493543386288_1255453074877627089_n 943967_966493730052936_8754765430417971097_n

Адже внутрішній вантаж буває важче зовнішнього, чим і служили капелани – спілкувалися, молилися, підбадьорювали. Прощаючись, бійці дякували, деякі зі сльозами за турботу. Здавалося б, справа не велика – поговорити, помолиться, заспівати пісні, підбадьорити, але так важливе для втомлених солдат.

12795511_966493680052941_3247733320297295981_n 12512559_966493496719626_3202286407762481166_n

Практична допомога від ремонту мобільних телефонів до дружнього чаювання, цими словами можна описати останні два дні в цій поїздці капеланів на фронт.
За словами одного з капеланів, ця поїздка була особливою. Втомлені, але задоволені. У поїздці відкрилися нові напрямки служіння – спілкування і допомога місцевим мирним жителям. Часом не тільки бійці потребують підтримки і порятунку.

12804864_966493490052960_4305959744790626533_n (1)

Люди в більшості реагують на справи, ніж на слова. Тому навіть допомога в зрубі дерева в селі, яке вони проїжджали, актуальна і потрібна. Таке просте ставлення викликає довіру місцевих жителів. Бачучи священика в роботі, в допомозі як бійці, так і люди відкриті слухати Євангеліє.

Внутрішня потреба вирішує все. Внутрішня незадоволеність підштовхує нас на нові пошуки відповідей. Тому ми робимо те, що робимо. Шукаємо і входимо кожен в своє покликання. Нехай Бог благословить кожного бійця, кожного мирного жителя, кожного капелана!

Слідкуйте за нашими новинами і підтримуйте в молитвах!


У русі є життя!

У русі є життя! Не рухаючись можна пропустити багато можливостей допомогти комусь або навчитися чомусь.
Крім запланованих зустрічей і поїздок до бійців на передову, де капеланами були роздані ліки та інша необхідна допомога, в минулий день також багато було незапланованих зустрічей з мирним населенням.

Адже війна рано чи пізно закінчиться, а мирні люди, немов тіньова сторона того, що відбувається на фронті і зараз, і в майбутньому, мають велику потребу в підтримці. Одна з яскравих зустрічей дня, що минув – зустріч з молодою дівчиною, матір’ю-одиначкою.

Сім’я в якій нещодавно народилася дівчинка, потребує  в простих необхідних на кожен день речах. Але погляд мами і бабусі не загострений тільки на матеріальних благах. Бабуся попросила капеланів благословити внучку, про що вони домовилися і приїдуть наступного разу в цю сім’ю. Сім’я безумовно потребує підтримки у цей непростий час.

В порівнянні з напруженою обстановкою серед бійців видно разючий контраст з життям цієї немовляти, якій потрібен мир, любов і турбота. Мирні люди потребують Бога не меньше ніж бійці. Внутрішнє згуртування і командний дух в середовищі капеланів, допомагають їм створювати потрібний настрій на продуктивну допомогу і служіння людям.
Ми не бачимо, а рух відбувається. Погане чи хороше. Скоротити перше і поширити друге в нашій владі і можливості. Давайте не сидіти на місці!

12744309_965309206838055_4343444251114180700_n

Слідкуйте за новинами та підтримуйте в молитвах!


Новини з фронту. День третій.

24 лютого 2016 року.

У кожному дні є щось особливе і обов’язково  відбувається щось хороше . І кожен з нас може бути учасником або хоча б свідком цього. Сьогоднішній день, за словами капеланів, пройшов насичено, продуктивно і в той же час з почуттям внутрішнього задоволення.

12742056_964827020219607_3014930845921128965_n
Капелани послужили сьогодні в двох підрозділах на передовій. Привезли теплі речі, продукти, ліки і рукавички. Дружній, невимушений настрій, молитва за людей – все це створює атмосферу, в якій втомлені бійці можуть трохи відпочити.

Охочих чути слово Боже виявилося чимало, що дозволило провести невелике, але повноцінне служіння. Тут повною мірою проявилися здібності Володимира  грати на гітарі і співати. Віталій Нартов каже: «Дуже відчувалася в атмосфері Божа благодать».

12741902_964827056886270_5270667513104873563_n 12688169_964827013552941_1373604070093454504_n

Між служіннями зав’язувалися і особисті знайомства і розмови. Хтось підходив з проханням висповідатися, хтось просто поговорити. Кожна людина цінна в Божих очах і для кожного є можливість прийняти порятунок через віру в Ісуса Христа. Тому навіть сама, на перший погляд, втрачена людина має шанс на порятунок.

Приділяючи увагу кожному, капелани рухаються далі.
Слідкуйте за новинами та підтримуйте в молитвах! Нехай Бог благословить і захистить їх!


Чергова поїздка на війну. Олександр Агарков.

23 лютого 2016 року.

У п’ятницю завершилась чергова поїздка на війну. Дякувати Господу за його милість, все пройшло без пригод.

12771832_1721544914785191_2672188413633865022_o 12778796_1721544911451858_6532837431710919669_o

В першу чергу завітали до діток інвалідів в Артемівську. Побували на заняттях з ними, поспілкувались, поговорили про плани на майбутнє з викладачами.

12779073_1721545574785125_6341199944800870311_o 12771668_1721545541451795_5048908774555759458_o

12371239_1721545601451789_2378399666685205774_o 12764654_1721545724785110_2943301586995361220_o

Дуже вражає жертовність і патріотизм  цих людей. В такій обстановці вони залишаються людьми милосердними і дуже люблячими свою Україну. Працю цих людей видно відразу. Черги людей з дітками які потребуют допомоги, подяки за підтримку. Люди говорять про те, що крім нас їм зараз допомогу ніхто не надає.

12771616_1721545684785114_4662503312567066280_o 12779070_1721545628118453_6972382256598910030_o

Є велика потреба в ліках, памперсах і в дитячому харчуванні. Вражають діти, попри свої фізичні вади, вони мають безмежний світ у своїх серцях. Дивишся їм в очі, слухаєш їх, а серце обливається кровью, що ми, здорові, фізично розвинені, не маємо у своїх душах миру і злагоди, не шукаємо добра, любові, а навпаки ідемо шляхом війн і розбрату.

12771667_1721544981451851_6572599753386880326_o 12764644_1721544988118517_3101212319676706125_o

Як висновок в голові вітає думка, ми ніколи не переможемо у боротьбі зі злом, коли не будемо мати милосердя і добра  у своїх серцях. Господь дає нам слабких для того, щоб сильні ставали добрими, щоб силу свою, витрачали на життя, а не для шкоди іншим.

Вже майже два роки йде війна. Страшна, випалююча душі, забираюча життя. Задавалось би, весь світ палає жорстокістю, насиллям і злом, скорботні думки оповивають душу і раптом бачиш стомленого воїна, який зустрів дитину у зруйнованому селі. Він дістає з кишені засмальцьовану іграшку, дає малечі і він стає найщасливішою людиною в світі, згадує, що він батько. Посмішка освітлює його лице, в думках народжується бажання жити і перемагати.

12719278_1721545974785085_724883951887423974_o 12783776_1721545968118419_5688015956166579751_o

Ми намагаємось переконати наших воїнів у тому, що війна, залишила в їх душах велику рану, а на справді все трохи не так. Не тільки рани в душах дала ця біда, вона переродила людей, заставила їх дивитись на світ інакше, чистими очима, без домішок, без прикрас. У нас перестали існувати сірі тони, а з’явились чіткі кольори, біле – це біле, а чорне – це чорне.

11143185_1721546038118412_1513747242888779389_o 12671644_1721546138118402_450966680764241281_o

Можливо нам потрібно прислухатись до людей, які перетерпіли ці зміни, не намагатись їх змінити, а самим глянути на світ їхніми, чистими очима? Господь ніколи не полишає нас без своєї турботи і опіки. У наскрутніший час Він дає нам підтримку, розраду і альтернативу.

12779068_1721545034785179_3419803671235193326_o

Нам залишається тільки зробити маленький, важкий але життєво важливий крок і цей крок – вибір.  Підтвердження цих роздумів, знаходжу у спілкуванні з нашими бійцями, не залежно від підрозділів, або родів війск. Чи то – піхота, чи то – сапери, танкісти, чи розвідники. Кожен хотів би бачити світ іншим, світлим і теплим.
Велика подяка всім, нашим помічникам. І тим хто допомагає матеріально, і тим хто молиться за нас.
Слава Ісусу Христу!


Новини з фронту. День перший.

22 лютого 2016 року.

Як орел стоїть на вершині гори, чекаючи потоку вітру, щоб в ньому парити і виконувати своє покликання в польоті, так вчора група капеланів вирушила в нелегкий, але так життєво необхідний для кожного них шлях.

Добираючись перекладними, зустрічаючи один одного по дорозі на фронт, зустрічаючи солдат, зав’язуються нові знайомства і можливо для когось ключові зустрічі.

12734251_963828893652753_3201127475011517475_n 10153858_963828943652748_8626512399165109603_n

Перетинаючи міста, вокзали, зустрічаючи один одного, капелани збираються разом, для непростої місії сьогоднішнього дня – бути поруч з тими, хто в морозі, в жарі, в настрої або в його відсутності – допомагаючи бійцям в їх повсякденних справах і духовних потребах, несучи їм життєву силу Слова Живого Бога. Слово Боже в реальному часі і в реальній дії.

Спілкуючись і знайомлячись з бійцями, командуванням, бійці і капелани, зігріті атмосферою спілкування. Адже душевне тепло набагато важливіше і зігріває сильніше, навіть якщо на вулиці вітер і ураган. Подорож починається…

Капелани в приємному передчутті. Як орел, який дочекався свій поток вітру, сміливо і легко в ньому парить, так капелани, знаючи і розуміючи всю серйозність і небезпеку часу і обстановки, ловлять свої «потоки» і парять, як орли, насолоджуючись тим, що кожен з них знаходиться зараз на своєму, Богом дарованому, місці.

12745898_963828896986086_4188685022917012302_n 12717669_963829000319409_5753218596336667366_n
З листа одного капелана: «Поїздка на фронт це завжди наростаючий мандраж у міру наближення до лінії зіткнення і переосмислення вже пережитих моментів і досвіду. Особливо це яскраво відчувається, коли потрапляєш в нове, ще незвичне місце, в міру спілкування наростає і впевненість, що ти на потрібному місці в потрібний час, ось так і зараз. Хоча ми і на другій лінії, але серед хлопців з високим бойовим духом і готовністю в разі намірів ворога, негайно висунутися і адекватно відповісти на будь-яку загрозу. Це новий початок. »

12742360_963828900319419_1065007083841398504_n 264277_963828956986080_932681043466130231_n
Благословень вам, дорогі!


ХЛОПЦІ КРИЧАТЬ: «НАБРИДЛО ВСЕ! ДАЙТЕ НАКАЗ».

Капелани в зоні антитерористичної операції – вже не нове, проте служіння та надання подібної психологічної допомоги стає реальною необхідністю на фронті. Про бойовий дух військовослужбовців у прифронтовій зоні розповів капелан Григорій, який служить в 1 танковій бригаді.

im_9ebf855fb4e2cd071f8ee6608fbdc992

«На самому початку, коли ми тільки починали діяльність, був варіант нерозуміння бійцями такої духовної допомоги. Таке зустрічалося дуже часто. Хочу сказати на сто відсотків, що ті, хто побували під обстрілами, побували в бою йдуть на контакт і дуже добре це сприймають. Вони розуміють, що Бог – є. Також вони розуміють і те, що ні командир, ні психолог не допоможуть так як капелан », – розповів Григорій.

kap7

Григорій служить в зоні АТО з самого початку війни на Сході України у складі «Першого українського батальйону військових капеланів». Крім духовної допомоги військовослужбовцям, капелани регулярно передають у зону АТО волонтерську допомогу.

«Цей раз я привіз бійцям волонтерську допомогу, медикаменти, різні ліки, багато перев’язувального матеріалу. В основному, коли я приїжджаю і спілкуюся з хлопцями, я дивлюся який настрій у бійців, який моральний дух », – розповів капелан.

Григорій виїхав 24 січня в першу танкову бригаду,що в Краснівці, також по дорозі заїхав до розвідників. Він зазначив, що у бійців накопичилося чимало внутрішніх конфліктів, з якими потрібно працювати.

«У бійців накопичується багато внутрішніх конфліктів. Десь вони відчувають навіть безсилля, але не від самих себе, а від деяких наказів. Є такі моменти, коли на «передовій» товариша, з яким він друживпоранило або вбило. А бійці ж там теж і дружать, і знаходять в товаришах по службі братське плече, довіряють один-одному. Він(солдат – авт.) нічого не може зробити. Бійцеві ж ніхто нічого не пояснює, наприклад, чому так відбувається, а не інакше. Командир бачить все по-іншому. У бійців це все накопичується і буває по-різному.Є два види агресії. Приміром, коли відразу відбувається (всплеск агресії – авт.), то це ще більш-менш. З такою агресією ще можна боротися і все інше. А якщо боєць це все ховає,  це накопичується по дрібницях – черевики, не такі, бушлат, не той і так далі, по дрібницях! А бійцеві ж і ні розвіятися, ні поскаржитися. Я працюю з такими бійцями. Коли приїжджаю –  спілкуюся з командирами, дізнаюся кому потрібна психологічна допомога. Звичайно ж я молюся за них усіх, щоб проти них не була ефективна жодна зброя! Я з ними не тільки як священик розмовляю, а й просто як людина », – повідомив він.

kap2 kap3

kap5 kap4

Капелан розповів, що його першочергове завдання переживати за духовний стан бійця, переживати за його душу, шукати шлях зцілення: «Людина, яка прийшла в зону АТО, побачила  все це – іншою вже не повертається. У нього в будь-якому випадку сформувався свій світогляд щодо цього. У кожному разі психіка посувається, а в спілкуванні вже дізнаємося в який бік», – підкреслив Григорій.

Григорій наголосив, що в період епідеміологічного сезону, бійці в зоні АТО практично не хворіють.

«У тому регіоні, де служу я, жодної людини з пневмонією, жодної людини з грипом. Бачив одного в гіпсі і те, послизнувся, коли був лід. Всі живі здорові і грипу немає. Волонтери дуже піклуються. Мені Господь поклав у серце 300 бійців і всі живі, всі здорові », – додав він.

«Хлопці кричать:« Набридло все! Дайте наказ, і ми закриємо кордон за Ростовом », І так, у нас є такий потенціал», – сказав Григорій. За його словами армія України досить сильна, щоб швидко перемогти.

Капелани продовжують опікуватися моральним станом бійців і підтримувати бойовий дух.

                                                                                                                                                                 Марианна Присяжнюк

 


Бойові та посттравматичні стреси: виявлення та методика подолання наслідків.

Капелани “Першого українського батальйону військових капеланів” регулярно займаються самоосвітою та підвищуюють свою кваліфікацію для ефективного та професійного служіння.

12400883_965522783542042_4054428030095595677_n 12631449_965522776875376_7536516721519670529_n

21-22 січня 2016 року відбувся семінар – тренінгу з капеланами-волонтерами на тему «Бойові та посттравматичні стреси: виявлення та методика подолання наслідків»

Організаторами даного заходу виступили : Президент Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства – Сергій Лисенко та Брюс Китлсон – президент “Оливкова гілка Інтернешенел” (США); Дудко Микола – член “Оливкова гілка Україна” .

12573184_965522823542038_2510619243523991042_n 12644866_965523200208667_998622373426379485_n

Під час семінару – тренінгу розглядалися такі теми:
1. Бойові та посттравматичні стреси.
2. Принципи бойового стресу
– основні принципи запобігання та зменшення бойового стресу;
– основні принципи – BICEPS, SIX Rs;
– заходи, які повинно вжити керівництвом для запобігання втрат, пов’язаних з стресом.
3.Методика надання допомоги особам з проблемами стресу. Базові вміння «слухати» та «бути присутнім»
4. Роль військового капелана у процесі психологічного відновлення військовослужбовців після бойових та посттравматичних стресів.
5.Посттравматичний стрес (продовження):
– фізичні, когнітивні, емоційні, та поведінкові ознаки і симптоми ПТСР;
– фактори, що впливають на на важкість ПТСР;
– деякі роздуми щодо раннього втручання;
– раннє лікування та попередження хронічних симптомів ПТСР.
6. Методика оцінки розміру шкоди від ПТСР:
– інструменти скринінгу ПТСР, депресії та алкогольні залежності;
– контрольний список ПТСР та інші.

12525510_965522826875371_695296518281133017_o 12493602_965522820208705_5402759730372864999_o

12525405_965522923542028_3026437310639551859_o

Кожен капелан, волонтер, отримав сертифікат , що засвідчує участь у семінарі – тренінгу.

12645068_965523126875341_7044606697122365275_n 12106773_965523130208674_3205416359042229840_n


Навчання спільно з НПУ ім. Драгоманова

Капелани батальйону , які навчаються за програмою
ХЦ “Реаліс” спільно з НПУ ім. Драгоманова , успішно пройшли навчання з надання першої психологічної та першої духовної допомоги від викладачів Інституту гуманітарних катастроф (Humanitarian Disaster Institute), Вітонський Коледж (Wheaton College).

12507371_965533783540942_902126105891473353_n 12615601_965533760207611_2398672621406343155_o

Семінар проводили Доктор наук, клінічний психолог Девід Боан (Dr. David Boan), а також Андреа Брім и Ширін Казімов.

12633661_965533656874288_5345151308338380875_o 12525415_965533770207610_4131897147926268938_o

Навчальний курс включав у себе дві програми:

Перша Психологічна Допомога, розроблена Американською Психологічною Асоціацією та прийнята Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я для підготовки людей, які будуть допомагати тим, хто страждає від серйозних криз.

12493603_965533663540954_6802764044958015875_o 12548964_965533720207615_8726286865096572025_n

Перша Духовна Допомога, яка доповнює психологічну та піднімає питання віри і духовних переконань, які зазвичай порушуються під час кризи.

12573963_965533763540944_2365157595896328401_n


Благословенний Різдвяний день 8 січня 2016 року.

Питання було – їхати чи не їхати з Різдвяним привітанням до наших захисників на передову. Ожеледиця на дорогах страшна, але вирішили, помолившись, їхати.

12401026_743505812459543_7261937112424865993_n 12400471_743506229126168_3712223826344153753_n
І ось північ, ми тільки-но повернулися з дітьми додому. Проїхали 424 км по суцільній ковзанці. Але все недаремно:
Відвідали, послужили, помолилися, поспівали і передали різдвяні подарунки
–у 61 мобільному госпіталі, нашому рідненькому,
–у штабі батальйону,
–на 2 ротних опорних пунктах
–та на 4 блокпостах.
Враження важко передати!

10366002_743505829126208_2789986557800996902_n 12508916_743505839126207_6613011632544030383_n

12540725_743506292459495_5447261278690754079_n 10653318_743506169126174_7116934824051450172_n

12540628_743505929126198_3602816748732223532_n 11048696_743506025792855_5828579172489273064_n
Коли дорослий “дядя” з автоматом та у броніку плаче, почувши “Ой, у Віфлеємі весела новина”, повірте, це дорогого коштує! Ще мене вразило, що тільки-но ми починали співати різдвяних пісень, солдати знімали каски та шапки і схиливши голови слухали, інколи підспівуючи.

12507570_743506075792850_2609617200213802750_n 960036_743506145792843_2962791629785579954_n
Дякуємо усім хто в молитві нас згадував перед Богом, поїздка була важкою але дуже благословеною – ми солдатам нагадали, що народ, що сидить у темряві донецьких степів Світло побачить велике…
Дякую моїй кращій половинці Альона Болестевій, що дозволила старшим дітям поїхати зі мною.

12417711_743506019126189_247668534312822376_n

Поміч була неоціненна!


Батальйон Військових Капеланів

ГО «Перший Український батальйон військових капеланів» спільно з УХЦ «Нове покоління» здійснив чергову поїздку в зону АТО до міста Щастя де дислакується 92 бригада.

10388657_950049381756049_2654343904388772371_n 166753_950049185089402_381466317128314517_n

Цього разу наша команда мала на меті відразу кілька місій, окрім духовної ще й гуманітарну. Військовим було передано близько 3 тон рису, збагаченого активними добавками та корисними мікроелементами (люб’язно переданими церквою «Нове покоління»)

5471_950049231756064_1294331052684497307_n 1935197_950049298422724_587115871917570844_n

5625_950049218422732_7268380616187100424_n 10414583_950049778422676_6846863211589723205_n

Також на передодні Різдва та Нового року, бійцям на передову привезли смачні подарунки: фрукти, цукерки, печиво та інші смаколики. Пам’ятаючи, що не хлібом одним… команда капеланів провела богослужіння під час якого було звершено причастя, прозвучала молитва покаяння, через яку примирилися з Господом 10 бійців.

1913703_950049845089336_2745394595927768543_n 179749_950049378422716_8380927392954360956_n

10401092_950049751756012_6402845078033997895_n 1432_950049235089397_7959136465614167258_n
Тож капелани піклуючись про наших військових, продовжують робити свою справу – проводять служіння, моляться, спілкуються з хлопцями особисто. Цією поїздкою ми завершили 2015 рік і вже будуємо плани на наступний.

10168211_950049385089382_4031384754228353853_n

На січень вже заплановані поїздки до різних військових частин з ротаціями. Ми вітаємо всіх з наступаючими святами – Різдвом Христовим та Новим роком. Молимось, щоб війна закінчилась якомога швидше й у Новому Році запанував довгоочікуваний мир по всій Україні!

12410515_950049301756057_7813933885696842565_n