Monthly Archives: Жовтень 2015

  • 0

За один день зробили багато справ !

14 жовтня!
За один день зробили багато справ. Встигли приєднатися до відкриття мемореалу в містечку Борова. Там проживав загиблий герой, підполковник Олег Ковбаса, який ніс службу в 92-й бригаді.
Він загинув 5 квітня 2015 року, разом з побратимами підірвався на міні.

12079316_894353730613647_6379147232500757354_n  12079192_894353853946968_7658492063552165343_n

На відкриття мемориалу був запрошений командир бригади Віктор Николюк.

12105725_894356073946746_1091536788591929259_n
На будинку тепер завжди буде висіти ця доска в пам’ять ГЕРОЮ який загинув захищаючи Україну.

Потім ми направились разом з офіцерами в м. Щастя. Так як і планували в подарунок до Дня Захисника України, завезли бійцям трохи теплих речей та спальників!Користуючись нагодой капелани помолились та благословили бійців, п’ять чоловік помолились молитвою покаяння. Слава Богу!

Двоє капеланів відправились на позиції нести своє служіння!
Велика подяка Церкві “Нове Покоління”за допомогу в теплих речах та спальних мішках і
всім хто допомагає фінінсами нашому батальону!

12106800_894354803946873_7423560721926676602_n 12096256_894355580613462_4086476661667409851_n

Євгеній з Харківа за служіння своїм бусом Т4. Женя ти крутий!!!!!
Комбригу Виктору Николюку та особовому складу за те, що стоять на варті нашого миру та спокою!
Всім хто молиться за капеланів та військових!!!!
Благословінь Вам друзі!!!!


  • 0

Старший єпископ України на передовій фронту.

Андрій Тищенко – старший єпископ Руху «Нове покоління» в Україні проїхав по передовій лінії фронту в Донецькій області і роздав гуманітарну допомогу солдатам ЗСУ у м. Мар’їнка, а також мирним жителям у м. Авдіївка.

12088322_998274620241972_5949026434117134454_n 12072819_998274450241989_8269581797376551758_n
Разом з командою волонтерів церкви «Нове покоління» 7 жовтня 2015 архієпископ Андрій Тищенко відправився в АТО для здійснення гуманітарної допомоги військовим і мирним жителям, що знаходяться на передовій. Гуманітарна допомога була надана віруючими з США та Англії. Це продукти харчування, теплий одяг і спальні мішки, – як повідомляє прес-центр церкви «Нове покоління».

Варто відзначити, що саме 7 жовтня в Україні різко зіпсувалася погода, температура впала, пішов дощ. Тому теплий одяг і спальні мішки, стали по-особливому потрібним і корисним сюрпризом для солдатів, що знаходяться на передовій.

Єпископ Андрій Тищенко не тільки передав гуманітарний вантаж солдатам, також він провів служіння для 100 бійців 14-ї окремої механізованої мотопіхотної бригади та 20-го територіального батальйону, який перебуває в підпорядкуванні 14-ї бригади. Він закликав солдат молитися Богу, щоб уникнути прийдешніх лих. Також звернувся до військових з проханням не лаятися матом, так як це притягує проблеми, за словами священика, і не вживати спиртні напої, так як це призводить до негативних наслідків.

12079182_998274376908663_6619439563289078754_n 12079306_998274440241990_7658586155457086871_n

Андрій Тищенко допоміг здійснити бійцям молитву покаяння, молився за особливий Божественний захист над кожним з них. Також він особисто молився з рукопокладенням за тих солдат, які мали якусь хворобу в тілі. Бійці залишилися вдячні священикові за таку увагу до них, молитву, і гуманітарну допомогу.

Після Мар’їнки, делегацію волонтерів церкви «Нове покоління» і єпископа Андрія Тищенко зустрічала Авдіївка. Там біля кінотеатру «Рубін» зібралася приблизно тисяча  мирних жителів. Їм роздали продуктові набори: макарони, консерви, томатну пасту, хліб, а також теплий одяг.

11218059_998274520241982_8692575468280231111_n 12088474_998276900241744_4351559492497691545_n

 

Андрій Тищенко розповів жителям Авдіївки про те, що треба прибрати перешкоду між людиною і Богом – це гріх. Тому закликав людей до молитви покаяння і порадив молитися, щоб уникнути прийдешніх лих. Священик благословив жителів Авдіївки, звершив молитву за відновлення миру в місті і за Божественний захист над людьми.

12118999_998275680241866_3381635093300906966_n 12079636_998275686908532_2600747239757774295_n

12122576_998275673575200_8741096488901100812_n 12106747_998277563575011_438017256905232321_n

Люди дякували волонтерам церкви «Нове покоління», які організували роздачу гуманітарної допомоги від американських віруючих. За їхніми словами, для них це дуже актуальна допомога, а теплі кофти в холодну пору року – це взагалі своєчасно.

12140837_998276766908424_7021600647911669134_n 12074589_998276756908425_6347178466513355774_n

 

Як повідомляє прес-центр 14-ї бригади м. Мар’їнка, на сьогоднішній день – це одна з найгарячіших точок України. Перестрілки тут припинилися всього за три дні до приїзду волонтерів церкви «Нове покоління». До цього в населеному пункті, який на 50% перебуває під контролем військових ДНР і на 50% – під контролем ЗСУ, було зовсім не спокійно, і ще в останній тиждень вересня там два дні поспіль йшли запеклі бої.

У місті можна бачити пусті вулиці, забиті вікна в будівлях і магазинах, розбиті й випалені будинки, зруйновані дахи, розстріляну будівлю Мар’їнського райвідділу міліції, будівля ЗАГСУ, зруйновану будівлю лікарні (бойовики в упор розстрілювали з танка), школи.

12140601_998274386908662_7415515033622350287_n
Прес-центр Української християнської церкви «Нове покоління» в м. Першотравенськ


  • 0

Вас приветствует Широкино! Не забудьте надеть бронежилет!

Category : Поїздки

Меня спросили: «Зачем ты туда хочешь ехать?». Нет у меня однозначного ответа.
Но когда видишь ребят, которые рискуют собой, стоят на рубеже между жизнью и смертью со словами: “Если не я, то кто?” – мне хочется служить этим людям.
На самом деле, потребность в священниках на фронте очень высока так как солдатам не хватает духовной поддержки. Ни один офицер в работе с личным составом не способен дать им то, что может дать священник – утешение, ободрение, надежду и просто снять душевный груз накопившийся за время боев.
Моя поездка началась со знакомства с командиром первого украинского батальона военных капелланов Русланом Бусько. После собеседования был принят в батальон и получил благословение на поездку

.1

Ехал в паре с моим другом и братом во Христе Олегом Курдиным, за плечами которого не одна поездка на передовую. По дороге в Мариуполь имели не совсем четкое представление, о том как будем добираться на позицию к солдатам в Широкино, поэтому ехали с мыслями и верой в то, что Бог все устроит.

И действительно, Бог все устроил. Я свой ответ получил, через некоторое время после того, как мы сошли с поезда в Мариуполе. За нами приехал замечательный человек, Божий служитель, военный капеллан Альберт Хомяк, который, при всей его занятости в служении воинам, нашел время послужить и нам.

Я был рад забросить свои вещи в авто Альберта и ехать дальше. По дороге в Широкино, мы сделали пару остановок в магазине, купив гостинцы бойцам и выдвинулись в путь. Когда пересекли блокпост в Мариуполе, я понял что въехал в другой мир. Если в Мариуполе хоть какая то жизнь, то после блок поста попадаешь в некую зону отчуждения, где, как мне показалось, даже птицы не летают. Безжизненный участок дороги нужно преодолевать на максимальной скорости, здесь ты уже стопроцентная мишень.
Итак, вас приветствует Широкино! Не забудьте одеть бронежилет.

2

 Курортным городом это место уже не назовешь. Все, что когда то называлось отелями и санаториями после месяцев ожесточенных боев превратилось в один сплошной памятник войне и стратегическую позицию украинской армии.

3

4

 Посетив одну позицию и передав бойцам часть того, что мы привезли, имели возможность пообщаться с воинами и помолиться за них. На первой позиции это было очень короткое время, но мне хватило, чтобы увидеть, насколько капелланы желанные гости для украинских военных.

5

 Наверное только здесь, на передовой можно реально оценить роль капеллана в жизни солдат, которые исцеляют их душевные раны молитвой, дружеским советом или просто обычным разговором.

6

 После общения с морпехами на позиции мы поехали дальше сделав остановку в разрушенном квартале возле пляжа, где еще два года назад отдыхали и загорали люди.

8

7

 О мирной жизни там напоминали лишь разбросанные в сгоревших домах, среди гильз и осколков детские игрушки…. Незабываемый контраст.

9

 В пару десятков метров море, но пляж уже не пригоден для отдыха, так как весь усеян осколками и неразорвавшимися минами.

10

И вот, наконец место, где мы высадились с вещами. Это два уцелевших дворика, но вполне пригодных для жизни и несения службы.11

Хоть мы приехали в относительное затишье, тем не менее, опасность остается здесь всегда и везде, так что на прогулки рассчитывать не приходится. Уже в нескольких метрах от участка стоят «растяжки», а дорога простреливается снайперами.

Но мы, всего-то на неделю, а бойцы живут здесь месяцами, безвылазно. Бытовые условия сносные, если сравнивать с полевыми. Питание – как придется, но это и понятно, поваров там нет. Но, когда спрашиваешь об этом напрямую – никто не жалуется. Ответ один: «на войне, как на войне!». Но самое главное было для меня, это не бытовые условия, а то, как сложатся у меня отношения с бойцами, ведь для того, чтобы достичь их сердца, они должны доверять тебе, и рассчитывать на тебя, так как капеллан – это не просто служитель церкви, но человек, который с тобой будет находиться в самых опасных ситуациях.

Встретили тепло, по-домашнему и конечно же в этом немалая заслуга капелланов, которые уже были с этими ребятами до меня. Показали свой быт, чем питаются, и я был удивлен их бережным отношением к временному дому, где они живут, к вещам, которые им привозят. Буквально через пару дней у меня появилось ощущение, что я знаю этих парней уже много лет.

12

 Были личные беседы, где каждый раскрывал свою душу, делился своей жизнью, все, что накопилось у них внутри. И часто бывает, что ты не знаешь, какой дать совет, поэтому просто предлагали вместе помолиться. Многие очень открыты к наставлению капелланов, открыты, к тому, чтобы за них молились.

13

Вообще, служение капеллана не похоже на служение священника в привычном понимании. У нас не было возможности проводить богослужения, потому что на передовой совсем другой ритм жизни. Все беседы на духовные темы – в перерывах между дозорами и караульной службой. Но даже в это короткое время общения, Бог совершал работу в их сердцах.

У меня также осталось положительное впечатление и от боевого духа ребят. Они верят в победу и готовы защищать страну. Очень многие благодарят просто за то, что мы приезжаем.

14

 Когда пришло время уезжать, было чувство, что оставляю родных мне людей. Надеюсь и верю, что Господь даст мне возможность еще совершать такие поездки и быть полезным служению нашим бойцам.

Молимся за этих ребят, за их семьи, за Украину.