Monthly Archives: Листопад 2015

Служіння воїнам у Широкіно.

Поки в країні йде війна за право розділяти і володарювати у мене була можливість в рамках капеланського служіння з’їздити на іншу війну, яка вже давно не в топі новин.
Як і минулого разу, з капеланом Олегом Курдіним відвідали батальйон морської піхоти в Широкіно, тих хлопців, які місяцями безвилазно живуть на позиціях, хто в окопах, хто в напівзруйнованому будинку і тримають наші рубежі під Маріуполем.

Немає потреби розповідати про те, що хлопцям на “передку” духовна підтримка потрібна не менше, ніж зброя і продукти і наше головне завдання – це душепасторская опіка воїнів.
Після прибуття до Маріуполя, наша місія почалася із зустрічі з капеланом Альбертом Хом’яком, якому ми особливо вдячні за постійну допомогу нам у цьому служінні.

Ближче до вечора, після реєстрації в секторі «М», відвідали «Республіку Пілігрим» – реабілітаційний центр для дітей, які колись жили на вулицях. Там мали честь помолитися разом з дітьми і поспілкуватися з ними.

12274612_10203947835490995_3589182611416829215_n 11990633_10203947837171037_6867999253552903651_n

Після «Пілігрима», з’їздили на молитовну кручу де молилися за Україну і наших воїнів.

12227683_10203947838771077_5490777296080062221_n 12278795_10203947839091085_4444683712833262461_n

На наступний день висунулися в Широкіно на одну з позицій де провідали солдат.
На посту нас зустрів “вартовий” з підозрілим поглядом.

12241515_10203947846571272_5196227428166187799_n 12241624_10203947845771252_7793544886436412246_n

12240862_10203947841571147_8054019655713735652_o

Те, що колись називалося санаторієм.

12227819_10203947854451469_3279977786317212886_n 12239698_10203947855091485_2588062526630431617_n

10613116_10203947855531496_3143543843245409059_n

Застряг в стіні і не розірвався снаряд від РПГ.

12247094_10203947859171587_4828599335548445088_n

Молитва за Широкіно.

11416181_10203947861811653_975008007377535581_n

У цій поїздці ми мали честь бути присутніми на клятві морського піхотиня. Наша присутність, як священиків додавала цьому особливого значення.

12278810_10203947876452019_4728760867721115176_n 12241744_10203947875211988_9130040174020145612_n

12250069_10203947879092085_338510630480565350_n

Доводилося допомагати не тільки духовним повчанням. Фізичну працю ще ніхто не відміняв. Зміцнюємо позиції.

Тепер жодна “муха» не пролетить.

12227148_10203947886532271_1552145098097198899_n 12246748_10203947894692475_1136783436506300713_n

12249912_10203947888292315_5881389815309518736_n

Під час бою, капелан – парамедик. Його завдання виносити поранених з бою і надавати першу допомогу. Так що курс тактичної медицини обов’язковий.

11057261_10203947909412843_6100001128379968825_o

Черговий по кухні.

12226979_10203947917893055_7062093836406286961_n

Дуже важливо було для хлопців спілкування зі Словом Божим. На моє здивування була маса питань на духовні теми, як на загальних зборах, так і в бесідах на одинці.

12115451_10203947927733301_9112579002137286978_n 12227097_10203947930293365_8217963398711730099_n

Звичайно ж благословінням стало проведення таїнства Причастя. За усіх, хто брав участь у цьому служінні було видно, як багато це значить для них.

12246618_10203947943093685_6268137452104824230_n 12227053_10203947945093735_2806505116818346394_n

12227760_10203947944413718_7330307020730942531_n 10557396_10203947945773752_754253795977328145_n

Хочеться згадати слова Апостола Павла: “Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, щоб придбати підзаконних …” (Перше послання до Коринтян 9:20)
У нашому випадку Павло ймовірно сказав би: “Для морпіхів я був, як морпех, щоб придбати морпіхів”)

12243227_10203947979934606_4408811518743982254_n 12239907_10203947957814053_4241832836875402807_n

Завершили ми свою поїздку, з того місця, де і почали – з молитовної кручі.

11148722_10203947963654199_5628634330661757984_n 12122957_10203947962974182_2787822730450027045_n

Спасибі всім, хто молився про нас і допомагав. Нехай Господь благословить Вас.
Моліться за наших воїнів і капеланів, які поруч з ними.

 

 


Служіння в секторі М.

2 листопада групою капеланів, Кріп Андрій, Кузнєцов Руслан, Сергій Маестро, ми виїхали з Бердянська на нашій капеланській бронемашині в сектор М.
У блок поста Бердянська ми зустрілися з іншою групою, Олеся Долина (капелан), Борис Пелех (волонтер) і двоє братів по вірі.

Хлопці везли куплений нами всіма намет для капеланів в розташування першої танкової, де буде стояти  як «капличка», місце збору всіх хто бажає мати спілкування зі священиком.
Як зазвичай нас зустрічали в першій танковій привітно, завжди раді нашому приїзду. Зустрічав нас капелан Леонов Григорій і Комбат перший танкової.

12193561_1196504677028560_3383944561349722822_n 12065845_1196503580362003_2816998482219148299_n

Розвантаживши автомобілі, нас запросили за стіл і після смачних частувань (респект і повагу кухареві з перших танкової) ми розбилися на дві команди, одна команда розпочала підготовку до служіння, інша команда, разом з виділеними комбатом в помічники солдатів ми почали встановлювати наш намет .

12208468_1196503547028673_1669733959954472477_n 11261200_1196503760361985_8179536611249468134_n

12189681_1196504793695215_3174484021486048820_n 10407136_1196503593695335_3197924707927578467_n

Служіння (слово євангелія, пісні) ще йшли коли ми закінчили встановлювати намет і підключилися до спільного служіння. Вже сутеніло і фото з встановленним наметом не вийшло.
Романси Олесі Доліної й патріотичні пісні Сергія Маестро були на висоті !!!
Було свідоцтво нашого брата Руслана Кузнєцова про те як з Богом він долав труднощі солдатської служби в зоні АТО, видно було що це свідчення торкнулося сердець солдатів.

12188888_1196504640361897_4008935189060321334_n 12049739_1196504720361889_800888222526153310_n

12049203_1196504777028550_6489005292068494161_n

Після служіння були особисті індивідуальні спілкування з солдатами.
Радує те що в першому танкової проходять щоденна служба капеланів нашого батальйону, а це означає, що Духовні наставники для солдатів є завжди.
Трохи про сумне.

11214078_1196504783695216_4177790572470063557_n 1610983_1196504453695249_2088275916590227105_n

11219089_1196504470361914_2769806674425592595_n 12122888_1196504400361921_3259376230614437053_n

Група на чолі з Олесею Доліної вирушила далі в розташування 23 бригади, але вже по дорозі ми дізналися, що їх машина поламалася і вони мали потребу в допомозі, приїхавши до них оцінивши ситуацію ми прийняли рішення відтягнути машину в Маріуполь на перший блок пост, оскільки вже було пізній час. Нам дозволили залишити машину до ранку. Через деякий час приїхала допомога з 23 бригади та забрали наших капелан у своє розташування.

І так є потреба, машина стоїть на ремонті і полетів в машині генератор (машина мерседес спринтер) хлопці приїхали з Києва і їм ще треба повернуться на неї додому.
Усім, кому не байдуже, прошу надати грошову допомогу на ремонт машини, номер картки 4149 4978 2389 3211 Глущенкова Оксана, в перекладі вкажіть що на ремонт машини.

Я хочу висловити свою подяку всім тим людям, які брали участь у допомозі солдатам АТО. Ми дуже вдячні і вдячні за надану вами матеріальну підтримку, за небайдуже ставлення до проблеми нашої країни, за Вашу людську сердечність і милосердя. Ваша допомога – це неоціненна і відчутна підтримка, солдатам АТО. Ви даруєте не просто матеріальні цінності, а даєте віру і надію в краще нашої України. Нехай Ваша доброта і щедрість повернуться до Вас сторицею.
Без вашої допомоги – це неможливо !!!

Низький уклін за постійну грошову допомогу, Українській діаспорі в місті Квебек (Канада) а також допомога, через чудову сім’ю Литюк Олег і Наталя, Брату Сергію та його сім’ї з міста Коростень та волонтерам міста Енергодар.
Група капелан на чолі Олесі Доліної продовжують нести служіння в 23 бригаді.


10-денне служіння в секторі “М”

“На днях повернувся з служіння в зоні АТО”- каже Володимир  Болестев.
Ці пару днів “перетравлював” усе, що бачив і чув.
Там, де я їздив було тихо і спокійно, принаймні останнім часом…

Скажу прямо – повертатися не хотілося. Не тому, що додому не хотів – сумував за своїми аж як!
Не хотілося братів полишати на фронті!
Я називаю їх братами – після того, що я бачив в їхніх очах, після того, як я бачив, в яких умовах вони бережуть наш спокій – я не можу інакше їх називати!!!

12032246_712538355556289_1060705375973335932_n 12042803_712538738889584_8239053432735935458_n
Це важко передати словами. Весь час десь у голові бриніли слова Ю.Шевчука:
… Но когда на меня смотрели
Эти пыльные глаза человечьи,
Не по-птичьи, да не по-овечьи,
По-людски они меня грели…

І ще я усю поїздку не міг викинути з думок вираз “….в железо вошла душа его…” Псалом 105.
Місяцями живуть у землі, місяцями не бачать рідних, місяцями ковтають кашу вперемішку з матюками та степовим пилом… І залишаються людьми, втомленими, але усміхненими…

12088547_712538172222974_19204105450481652_n 12049667_712538222222969_9201037771337934169_n

11057922_712538258889632_2372048267234194470_n 996157_712538692222922_8476602437435845082_n

11215858_712538198889638_4325883921839115467_n 12027172_712538208889637_5749127494093639867_o

13 12

Враження від поїздки:
Чим ближче до передової, тим простіші відносини, чистіші люди. (вибачте, знову Ю.Ш. напрошується на пам’ять, пісня “Пацаньі”)
І навпаки, далі у тил – сумніше і сумніше стає.

Я розумію – порядок, самодисципліна і злагодженність у бойових діях життя спасають.
Та куди ж це дівається у тилу? Як донести бійцям, що головний ворог – у твоїй плоті сидить, переможеш його – житимеш…

Гріх… На війні він приймає жахливі форми. Брат по зброї, той, що прикривав тебе собою у бою, під впливом горілки може пересмикнути затвора автомата перед лицем свого побратима…
(Це реально страшно, коли на тебе п’яний наводить зброю і пересмикує затвора! І яка зараз різниця, свій він чи чужий, я знаю, чого лукавому треба; йому так хочеться щоб капеланів було -1)

Усюди де я бував, у підрозділах, на блокпостах, мене приймали просто і щиро.
Молитви, проповіді Слова, пісні під гітару – і через пару годин ти вже “свой в доску”.
Після цього починається, здається, саме важливе і важке – вояки починають відкривать своє серце.
Дякую Богу, що маю можливість бути для наших бійців другом і пастирем, а навіть інколи може і “цапом відбувайлом”, якщо накипіло)))))

Ділюся радістю – деякі із вояків почали серйозно читати Слово Боже.
У танкістів один з офіцерів, котрому я подарував минулого разу Біблію, поділився думками:
– А Ви знаєте, я так думаю, що я для того на війну попав, щоби Біблію почитати. На “гражданці” все часу не міг знайти!
Оце так заявочки! Слава Богу! Деякі з хлопців обіцяють повернувшися додому піти у церкву.
Хай буде так!

12042981_712538302222961_1668532074417442517_n 11219057_712538802222911_1695304038135282984_n

11138087_712538605556264_7778941061828054474_n 10178027_712538515556273_4617517145339009795_n

Я хочу подякувати усім хто молився і молиться за служіння капеланів 1 УБВК!
Хочу подякувати Ruslan Ros і через нього усім, хто матеріально служить разом з нами!
Я вірю, що у вічності ми з вами побачимо щось неймовірно чудове і для нас несподіване!

12004007_712538005556324_4732020781034359822_n 12042923_712538438889614_1243346634866754620_n 12063651_712538475556277_1636921210556472446_n 14
Можливо це будуть змучені війною люди, які знайшли спокій на руках Ісуса, яким ми з вами вказали Путь…

12065993_712538588889599_22355986656321455_n 12108827_712538415556283_7984414044841006214_n
Мрійте і моліться, це дає силу до дій!