ЗОНА АТО. Євангелізаційний крусейд 20-23 квітня 2016 рік.

  • 0

ЗОНА АТО. Євангелізаційний крусейд 20-23 квітня 2016 рік.

20-те квітня. Два екіпажи виїхали з різних місць, одна машина- два служителя з Білої Церкви, друга машина- три служителя з Бердянська, зустріч та ночівка запланована в Краматорську. Нас прихистили на ніч добрі люди: Сергій, Надя та ще знайомства з чудовими людьми, загальні молитви та, як завжди авторські пісні благословенного Даміра.

Дякую Господу за цих чудових людей, які служать постраждалим від збройного конфлікту, Сергій та Надя поділилися своєю історією, вони продали свій будинок та придбали приміщення побільше, в самому приміщенні проходять і служіння, і проживають люди, які вимушено покинули свої домівки! Господь, благослови діло рук цих благословенних служителів та їхнє служіння!1

Прокинувшись рано та помолившись, ми з капеланами направились в 59-у арт.бригаду, де нас чекав вже благословенний брат Олександр! Крім Олександра в тій батареї ніхто не проповідував Слово Боже, отже домовились, що приїдемо та послужимо!

Артилеристи нас зустріли дуже тепло, гарна вечеря та сауна але ми приїхали не по це, наша ціль була послужити нашим захисникам та прославити Господа! Ввечері був збір в казармі, ми почали своє служіння, те за чим приїхали!

В нас було мобільне структуроване служіння, у кожного була своя задача! Я представив нашу організацію та свідчив про наше служіння в АТО. Дамір грав на гітарі та славив Господа, я молився за бійців. Брат Вася розповів про себе та про славу Господню в його житті, запросив разом помолитися молитвою покаяння!

2

Після того, як захисники прийняли Христа в своє життя, я запросив їх на причастя. Розповідь з біблії про страву, яка зближає з Богом та важливість і відповідальність в прийнятті ломимого тіла та пролитої крові Сина Божого! Івана 6: 54- Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. 55 Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. 56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

Капелан Григорій свідчив про славу Божу, Дамір грав на гітарі, приблизно чоловік 40 слухали євангеліє, з них прийняло Христа приблизно 20,слава Господу! Залишились ночувати в цих добрих людей!

3

На ранок вже 22 квітня,помолившись за замполіта та начальника штаба, благословили весь особовий склад, зробили загальне фото та поїхали далі! Слава Богу за Олександра, вірю в те, що після АТО, він буде служити Господу дуже якісно!

1

Напрямок Авдіївка- наступне місто, куди ми вирушили!
Людина, до якої ми їхали, з якихось причин не вийшла на зв’язок!
По дорозі ми бачили, як якісь люди біля терикону визбирували вугілля в мішки.
По Божій милості ми проїхали недалеко від шахти Бутовки та потім на відстані дивилися на промзону!
1 2
На блок постах хлопці стоять вже по 2-3 місяці,після зими їхні лиця були загорілими, губи потріскали, а з очей виділялися сльози! Поки я за двох молився, позаду наші капелани приймали молитву покаяння, щирі вояки не могли стримувати сліз. Дуже важко переживати це разом з ними!
1 3
Ще п’ять бійців слухали про Іісуса, а двоє з них стали нашими братами по вірі!
Далі наший шлях лежав до 128-ї бригади в селище Піски, спілкуючись з замполітами, домовились про служіння в їхній бригаді!
При в’їзді в Піски ми повинні були зустрітися в обумовленному місці, але ми приїхали з такого напрямку, з якого й самі не очікували -с.Тоненьке. Це селище завжди було не спокійне, коли там стояв ДУК ПС, коли там була 93-я бригада і зараз нічого не змінилося!
Хвала Всевишньому, Він не дав нам загинути, вояки трохи здивувалися, коли нас помітили, поки я пояснював, хто саме та де нас чекає, замполіт вже підійшов до нас. По традиції ми за хлопців молилися, але нас повели в недобудовану церкву проводити там служіння!
1 2
Проповідь євангеліє, молитва за спасіння та захист, прославлення, яке виконував Дамір. Свідоцтва, про які розповідав Григорій, брат Василь призвав до молитви прощення та покаяння, служіння причастя! Ще чоловік сім присутніх при проповідях, покаяння та прийняття Господа в своє життя! Це все відбувалося неподалік від ворога, ім’я Боже було прославлене!
Але прийшов час і замполіт нас попросив переїхати на другу позицію, там ще є бійці, кому треба служити!
За нами приїхав вже другий офіцер, треба їхати, люди чекають, а ми не можемо від цих відійти, прийшов Бог і ми не хочемо з хлопцями прощатися, але час іде! Наступне місце теж 128-а і тіж самі місцевості, тільки трохи приміщення вже інше!
1 2
Нас вже чекали, люди різного віку, стомлені, але бажають спілкуватися з нами. Формат нашого служіння не змінився, ще чоловік десять слухали про те, як Господь рятує, та в людей змінюються долі! Краще хочуть жити всі!
Капелани роблять свою справу, а Господь працює з людьми через наше служіння! Молитви, особисте спілкування, сповідь та задані питання особистого характеру ! Так йде форма служіння, ми, як свої, коли наші побратими дізнаються, що ми не просто світські священники, це міняє справу!
1 3
Наступна група людей вже чекала нас, часу стає все меньше, нам не вистачає дня для того, щоб встигнути, починаєш відчувати, що давно вже не їли. Не час шукати кафе, по дорозі щось перехватили і ось знов приємна зустріч. Наступна група людей приблизно 30 вояків!
Це служіння було скорочене, причина начало темніти надворі. Знов звучать слова з Біблії та молитва Отче Наш! Розповідь про Божий план для кожного, заклик після служби до здорового та тверезого образу життя! Молитва покаяння, особисті спілкування, знайшлись земляки та знайомі! Іісус Господь, ми послужили!
1 2
Починає темніти, а нам ще їхати на ніч в Мар’їнку, не далеко, але тут місця дуже не спокійні. Нарешті виїхали, водій отримав побутову травму, розбив голову об капот машини, слава Богу, рана не глибока, жити буде! Наша задача була- приїхати та переночувати, вранці планували служити мирному населенню! Є в Мар’їнці церква та Християнська Євангельська Місія, вони й прийняли нас переночувати, точніше один з братів. Одна з наших машин вже поїхала до дому, отже ми залишились втрьох! Служіння мирному населення та гуманітарна допомога!
1 2
В центрі Мар’їнки дуже голосно, брат Дамір співав пісні про Господа, стояла палатка та волонтери- служителі роздавали буклети з псалмами та молитвою покаяння!
Брат так гарно співав, що я було подумав, що в Донецьку теж його почули. Люди підходили, брали для себе речі, приходили діти, теж щось підбирали для себе, місцеві служителі запрошували їх на зібрання! В цей час прославлялось ім’я Боже!
1 2
Слава Іісусу, за весь час там, де ми були, не було ні одного пострілу!
Команда служителів-капеланів”Перший Український Батальйон Військових капеланів:
Руслан Рос
Григорій
Василь
Дамір
Олександр
1
Блаженні ті, хто приймали участь в допомозі нашому служінню:
Ольга з Америки, Команда однодумців з Лондону, Фінляндія, Росія, Священники з Закарпаття, брате мій Леонард, Сергій та Надя Хоменко з Краматорська, Олександр Данелюк 59-а, брате наш. Всім, всім, хто молився за нас!Господь з нами!
Також організіції з Бердянська за передану гуманітарну допомогу!

Leave a Reply