Повертаємося з фронту до дому!

  • 0

Повертаємося з фронту до дому!

З братом Юрієм Богаткіним були в секторі М.
Слава Богу за те, що Бог зберіг нас в цій поїздці!
Дякуємо всім, хто молився за нас, хто жертвував фінанси.
Хочеться розповісти про діла Божі.
Про те, що несучи капеланське служіння за 10 днів ми накатали уздовж лінії фронту більш 800 км. Про те, що всі командири з якими ми спілкувалися йшли нам на зустріч – давали можливість говорити Слово Боже на побудовах, збирали бійців для проведення молитовних зустрічей та занять з тактичної медицині прямо на бойових позиціях, якщо дозволяла обстановка.

11703046_842095365872615_4694651825834517284_n  11745516_842095389205946_2816021739957245981_n

 

Звичайно, ми передали воїнам те, що завжди актуально – вологі серветки, мазь для ніг, засіб від кліщів та комарів.

11701227_842095405872611_3301986088105778325_n  11665584_842095425872609_5039861794420021470_n
Але  Бог хоче, щоб розповідь моя відрізнялася від попередніх.
Найбільше хочу сказати про стійкість наших воїнів-захисників, про стійкість, яку крім Бога ніхто дати не може і яка проявляється не дивлячись ні на що.

11707689_842095475872604_715582212607748562_n  11209498_842095459205939_8879290397480064165_n

На тих позиціях де ми служили, багато бійців були здивовані, що ми без зброї. Там так не прийнято. Ми відповідали, що наша зброя – Слово Боже. Хлопці відчуваючи нашу впевненість, підбадьорювали, що ми зі своєю ЗБРОЄЮ приїхали до них і вони відчували себе теж в безпеці. Як важливо, щоб віруючий вселяв упевненість і надію, щоб подивившись на нього іншим ставало спокійніше. А тим більше, коли мова йде про військових капеланів на передовій.

Коли ми збиралися вже додому, хлопці не прощалися з нами, а говорили – до зустрічі!
Важливо щоб капеланів у частинах ставало більше. Повірте, що роботи вистачить усім.
Але не менш важливою є робота з цивільним населенням з людьми, які проживають в прифронтовій смузі. Не у всіх місцях де ми були жителі були налаштовані миролюбно. Це наслідки пропаганди з зомбо-ящика, часу, проведеного в окупації і т.д.

Але ситуацію можна змінити, можна поміняти їх агресивний настрій на протилежний. В одному селі на звільненній території не було нормального фельдшера, а він був дуже потрібен. Лікар одного підрозділу вирішив проводити прийом і військових, і місцевих жителів у сільському шпиталі. І звичайно безкоштовно на відміну від свого цивільного колеги. Люди зразу стали привітливішими і почала змінюватися атмосфера.
У цей важкий для всієї країни час, віруючі повинні бути в авангарді всіх соціальних проектів спрямованих на зцілення народу і відродження духовних цінностей.
Ісус Христос сказав: – “ідіть і навчіть всі народи” …!
Давайте залишимо зону нашого комфорту і будемо слухняними учнями!


Leave a Reply