Поїздка в сектор”М”.

В середу 12 жовтня 2016 року ми виїхали з Києва. За попередніми даними в соцмережах, сектор «М» був неспокійним. Саме це й надихнуло саме зараз їхати туди, там де нелегко і неспокійно напередодні свята.

13 жовтня розпочалося в м.Бердянськ на місцевому телебаченні. Капелани Олег, Сергій, Григорій та командир батальйону Руслан Рос привітали бердянців зі святами та побажали всім небайдужим не зупинятися і надалі допомагати Збройним Силам та добровольцям.

Далі ми вирушили в Маріуполь де до нас приєдналися ще служителі Євгеній та Світлана. Разом було сплановано подальші дії команди, яка рухалася по фронтовим дорогам вже на двох машинах. Бажання відвідати тих бійців з ким вже якийсь час були наші капелани на передових позиціях на березі Азовського моря.

Відвідали в цей день дві позиції, брат Дамір, як завжди славив Господа своїми авторськими піснями. Помітно було по хлопцям, що їм не вистачає такого дружнього спілкування. Капелани свідчили та говорили про покаяння перед Господом.

По традиції приїхали не з пустими руками. Було передано солодощі від Білоцерківконтракт, трохи овочів фруктів від церков з Павлограда. Завершили як завжди молитвами! На наступний день було відвідано базу «УДА» де була чудова зустріч з католицькими священниками. Дуже добре що немає розподілу в служінні між священниками різних церков, всі розуміють що роблять спільну справу!

На базі  добровольців залишилось два капелани, які продовжують служити воїнам – захисникам. Морально-психологічна та духовна підтримка – це основна мета капелана! Слава Господу за кожного служителя та за тих хто підтримує служіння в АТО, за гуманітарну допомогу. Але є ті хто жертвують та благословляють!  Господь благослови тих жертовних та добрих людей Своїм благословінням! З великою повагою команда служителів «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАТАЛЬЙОН ВІЙСЬКОВИХ КАПЕЛАНІВ»

Руслан Рос.