Пасха.

Мені здається, що Бог шиє прекрасну українську вишиваночку у якій кожен з нас – особлива ниточка, яка додає цим витворам Божої премудрості своєї неповторної краси.

Ольга Ставицька, Сергій Швець, Ірина Півень, Ангеліна Устименко, Руслан Ros, Пітер Тетяна Chepelyuk, Сергій Iashnik, Григорій Леонов, Олена Болестева, Олександр Болєстєв, Оленка Болестева, Маргарита Войко, Сергій Верьовкін, Максим Хіжній, Олена Калюжна, Galyna Kyriyenko,. .. і ще багато дітей та молоді, їхніх батьків та вчителів Пологівського, та Чернігівського районів Запорізької області.

1-2 травня 2016 року служитель 1 Українського батальйону капеланів Володимир Болєстєв спільно з молоддю баптистської церкви села Чапаєвка провів 8 святкових Великодніх богослужінь на “0” позіціях наших бійців в районі Старогнатівкі-Гранітного.

Проповіді, пісні, молитви – така була ціль Пасхального виїзду на передову. І поставленої мети ми досяглі. По-перше, наш приїзд був несподіванім. Хлопці думали, что “мирні” усі зараз святкують вдома, тому сюрприз вдався)))

По-друге, вже більше двох діб наші воїні у повній готовності до провокацій супротивника. Але підрозділи спокійні, злагоджені, тверді духом!

“Вам не страшно їхати сюди та ще й дітей везти із собою?” – це питання не застало мене зненацька. Тільки вранці я проповідував в нашій сільській церкві, що Своїм воскресінням Христос звільнив нас від страху смерти. Жало смерти вирване, ад переможений – це віра дітей Божих.

Саме до такой віри кликали ми бійців. І вони слухали, вони повторювалі молитви за нами, вони молилися самі, хто вголос не соромлячісь, хто пошепкі … Слово Боже живе и дієве, перевірено життям! Бажаючі у подарунок отримали солдатські Нові Заповіти.

Молодь самовіддано служила цим дядькам, хлопцям і дідам, а вони в свою чергу, трохи по-ведмежому, але лагідно и ніжно проявляли увагу і чоловічу галантність перед дівчаткамі)))

Друзі мої, те, що ми робимо спільно, це не міряється грошима, мішкамі, коробками чи пакунками.
Ваша праця вимірюється глибиною, висотою, шириною  Величчю Неба і любов’ю Божою!

І настане, я вірю, той час, коли втомлені від жіттєвих доріг та битв ми зберемося у ніг нашого Спасителя и складемо усю честь и славу Тому, Чією силою ми живемо!
І поряд з нами будут сотні и тісячі воїнів, наших братів у Хрісті, чиї руки ми тримали своими молитвами і добрими справами!
я ВІРЮ!