Новини з фронту. День перший.

22 лютого 2016 року.

Як орел стоїть на вершині гори, чекаючи потоку вітру, щоб в ньому парити і виконувати своє покликання в польоті, так вчора група капеланів вирушила в нелегкий, але так життєво необхідний для кожного них шлях.

Добираючись перекладними, зустрічаючи один одного по дорозі на фронт, зустрічаючи солдат, зав’язуються нові знайомства і можливо для когось ключові зустрічі.

Перетинаючи міста, вокзали, зустрічаючи один одного, капелани збираються разом, для непростої місії сьогоднішнього дня – бути поруч з тими, хто в морозі, в жарі, в настрої або в його відсутності – допомагаючи бійцям в їх повсякденних справах і духовних потребах, несучи їм життєву силу Слова Живого Бога. Слово Боже в реальному часі і в реальній дії.

Спілкуючись і знайомлячись з бійцями, командуванням, бійці і капелани, зігріті атмосферою спілкування. Адже душевне тепло набагато важливіше і зігріває сильніше, навіть якщо на вулиці вітер і ураган. Подорож починається…

Капелани в приємному передчутті. Як орел, який дочекався свій поток вітру, сміливо і легко в ньому парить, так капелани, знаючи і розуміючи всю серйозність і небезпеку часу і обстановки, ловлять свої «потоки» і парять, як орли, насолоджуючись тим, що кожен з них знаходиться зараз на своєму, Богом дарованому, місці.

 
З листа одного капелана: «Поїздка на фронт це завжди наростаючий мандраж у міру наближення до лінії зіткнення і переосмислення вже пережитих моментів і досвіду. Особливо це яскраво відчувається, коли потрапляєш в нове, ще незвичне місце, в міру спілкування наростає і впевненість, що ти на потрібному місці в потрібний час, ось так і зараз. Хоча ми і на другій лінії, але серед хлопців з високим бойовим духом і готовністю в разі намірів ворога, негайно висунутися і адекватно відповісти на будь-яку загрозу. Це новий початок. »

 
Благословень вам, дорогі!