Навчання спільно з НПУ ім. Драгоманова

Капелани батальйону , які навчаються за програмою
ХЦ “Реаліс” спільно з НПУ ім. Драгоманова , успішно пройшли навчання з надання першої психологічної та першої духовної допомоги від викладачів Інституту гуманітарних катастроф (Humanitarian Disaster Institute), Вітонський Коледж (Wheaton College).

Семінар проводили Доктор наук, клінічний психолог Девід Боан (Dr. David Boan), а також Андреа Брім и Ширін Казімов.

Навчальний курс включав у себе дві програми:

Перша Психологічна Допомога, розроблена Американською Психологічною Асоціацією та прийнята Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я для підготовки людей, які будуть допомагати тим, хто страждає від серйозних криз.

Перша Духовна Допомога, яка доповнює психологічну та піднімає питання віри і духовних переконань, які зазвичай порушуються під час кризи.

Благословенний Різдвяний день 8 січня 2016 року.

Питання було – їхати чи не їхати з Різдвяним привітанням до наших захисників на передову. Ожеледиця на дорогах страшна, але вирішили, помолившись, їхати.

 
І ось північ, ми тільки-но повернулися з дітьми додому. Проїхали 424 км по суцільній ковзанці. Але все недаремно:
Відвідали, послужили, помолилися, поспівали і передали різдвяні подарунки
–у 61 мобільному госпіталі, нашому рідненькому,
–у штабі батальйону,
–на 2 ротних опорних пунктах
–та на 4 блокпостах.
Враження важко передати!

 
Коли дорослий “дядя” з автоматом та у броніку плаче, почувши “Ой, у Віфлеємі весела новина”, повірте, це дорогого коштує! Ще мене вразило, що тільки-но ми починали співати різдвяних пісень, солдати знімали каски та шапки і схиливши голови слухали, інколи підспівуючи.

 
Дякуємо усім хто в молитві нас згадував перед Богом, поїздка була важкою але дуже благословеною – ми солдатам нагадали, що народ, що сидить у темряві донецьких степів Світло побачить велике…
Дякую моїй кращій половинці Альона Болестевій, що дозволила старшим дітям поїхати зі мною.

Поміч була неоціненна!

Служіння воїнам у Широкіно.

Поки в країні йде війна за право розділяти і володарювати у мене була можливість в рамках капеланського служіння з’їздити на іншу війну, яка вже давно не в топі новин.
Як і минулого разу, з капеланом Олегом Курдіним відвідали батальйон морської піхоти в Широкіно, тих хлопців, які місяцями безвилазно живуть на позиціях, хто в окопах, хто в напівзруйнованому будинку і тримають наші рубежі під Маріуполем.

Немає потреби розповідати про те, що хлопцям на “передку” духовна підтримка потрібна не менше, ніж зброя і продукти і наше головне завдання – це душепасторская опіка воїнів.
Після прибуття до Маріуполя, наша місія почалася із зустрічі з капеланом Альбертом Хом’яком, якому ми особливо вдячні за постійну допомогу нам у цьому служінні.

Ближче до вечора, після реєстрації в секторі «М», відвідали «Республіку Пілігрим» – реабілітаційний центр для дітей, які колись жили на вулицях. Там мали честь помолитися разом з дітьми і поспілкуватися з ними.

Після «Пілігрима», з’їздили на молитовну кручу де молилися за Україну і наших воїнів.

На наступний день висунулися в Широкіно на одну з позицій де провідали солдат.
На посту нас зустрів “вартовий” з підозрілим поглядом.

Те, що колись називалося санаторієм.

Застряг в стіні і не розірвався снаряд від РПГ.

Молитва за Широкіно.

У цій поїздці ми мали честь бути присутніми на клятві морського піхотиня. Наша присутність, як священиків додавала цьому особливого значення.

Доводилося допомагати не тільки духовним повчанням. Фізичну працю ще ніхто не відміняв. Зміцнюємо позиції.

Тепер жодна “муха» не пролетить.

Під час бою, капелан – парамедик. Його завдання виносити поранених з бою і надавати першу допомогу. Так що курс тактичної медицини обов’язковий.

Черговий по кухні.

Дуже важливо було для хлопців спілкування зі Словом Божим. На моє здивування була маса питань на духовні теми, як на загальних зборах, так і в бесідах на одинці.

Звичайно ж благословінням стало проведення таїнства Причастя. За усіх, хто брав участь у цьому служінні було видно, як багато це значить для них.

Хочеться згадати слова Апостола Павла: “Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, щоб придбати підзаконних …” (Перше послання до Коринтян 9:20)
У нашому випадку Павло ймовірно сказав би: “Для морпіхів я був, як морпех, щоб придбати морпіхів”)

Завершили ми свою поїздку, з того місця, де і почали – з молитовної кручі.

Спасибі всім, хто молився про нас і допомагав. Нехай Господь благословить Вас.
Моліться за наших воїнів і капеланів, які поруч з ними.