Молитва за капеланів перед поїздкою в зону АТО.
- 30.01.2015
-
0
Звіт про поїздку в АТО групи капеланів “Батюшки і Прапор”.
Категорія : Новини
Повернулися з поїздки в АТО яка відбулася 21-23.01.2015р. Їздили вдвох з отцем Олександром.
Поїздка була важкою, як фізично (погані дороги і затримки в дорозі) так і емоційно (не скрізь нас пустили + вболівання за хлопців).
Поїхали одним бусом і той у дорозі “помер”, шукаємо джип або пікап.
Почалося з того, що на трасі Павлоград – Красноармійськ ми пропускали конвой з 30-40 фур “Фонду Рената Ахметова” які йшли на Донецьк. З -за цього ми змарнували багато часу, так як нам не давали його обігнати, так і тяглися 50-60км / ч до виїзду з Красноармійська на Донецьк.
В Піски передали Правому Сектору (Дуку) нічний приціл і лазерний далекомір,
які вони замовляли і тактику (рукавички, балаклави, масхалат) і трохи продуктів.
Заїхали на базу одного підрозділу 25 ОПДБр ВДВ і відвантажили хлопцям взуття (бурки),
одноразовий посуд, медикаменти та подарунки від “Жіночої Сотні Кривий Ріг”,
яким вони раділи, як діти))).
В Артемівську провідали поранених в шпиталі, передали медикаменти, теплі шкарпетки і одяг.
Отже, вранці ми зібралися поїхати в найгарячіші точки, щоб особисто вручити бійцям посилки від рідних і замовлені прилади і оптику в руки.
Але ворог поміняв наші плани.
Дорога на Дебальцево і саме місто були під обстрілом, тому туди нікого не пропускали на блок-постах.
Ми рванули на Попасну, але там така ж ситуація, але хлопці змогли направити до нас 2 машини,
в які ми перевантажили посилки, тактику і продукти.
По дорозі зустріли нашу броні-групу з 17 ОТБр, хлопці на броні нам махали, а ми їх хрестили, благословляючи.
Поки їх чекали на базі, отець Олександр отримав СМС зі списком бійців від отця Димитрія,
який просив молиться за них, тому що йшов бій і вони могли потрапити в оточення.
Служили і довго молилися в наметі з 2-ма бійцями. Допомогло.
До 40-му БТО в Дебальцеве так і не виїхали через обстріли, довелося залишити купу коробок на базі під надійною охороною. Через 2 дні обстріл затих і хлопці все самі забрали.
Дзвонили і дякували за рації, лазерні далекоміри, тактику, одяг і теплі речі з взуттям.
Не всіх побачили, але головне, що вантаж доставлений і вже працює: цілиться, маскує, гріє, годує, лікує і радує.
Бусик наш ледве доїхав додому. Шукаємо нові колеса, швидкі і позашляхові (джип або пікап) до 2-3 тис. $
Суму поки не зібрали, але сподіваємося на допомогу і спонсорів.
З повагою, Андрій Мізан
Волонтер допомоги Армії і АТО
група “Батюшки і Прапор”
м.Кривий Ріг
- 23.01.2015
-
0
Звіт капелана Олександра. Пєски.
Категорія : Новини
Остання поїздка в зону бойових дій, в селище Пєски видалася вельми “романтичною”. Виявилася тестом на міцність для харківських молитовних груп, довжиною в тиждень. Кожен день Господь робив якісь чудеса, рятуючи мене і бійців навколо від різних нехороших “приколів”.
Ми заїхали на мікроавтобусі в Пєски на “розслабоні”, поставили бусик по недосвідченості на місці, яке проглядалося з Донецька і почали розпитувати дорогу. Тут же почали по нам стріляти з міномету. В 50-ти метрах сухе дерево на наших очах розвалилося на дрібні тріски. Це результат прямого попадання. І хмара снігу видблискуючи в променях сонця, красиво осіла. Але різка звукова хвиля дуже швидко всіх привела в “бадьоренький” тонус.
Ми ніколи так організовано і швидко не сідали в автобус!!! Куди саме нам треба їхати? “Сусаніна” з бійців знайшли за лічені секунди і рванули на максимальній швидкості по розбитій мінометами дорозі. Провідник обрадував, сказав, що зараз буде дамба на якій “працює” снайпер, пригніться.
Коли доїхали, виявилося що вздовж вулиці снайпери також стріляють, тому загнали бусик у двір. Всі полегшено зітхнули і нарешті, деякі наділи броники і почали розвантажувати мікроавтобус.
Кожен раз, коли бійці йшли на бойові позиції, ми збиралися разом і я проводив молитву. Молилися всі і щиро – тут бути не віруючому просто неможливо. Молилися про оберіг і захист – Господь відповідав щоразу.
Скоріше за все противник отримав наказ вибити нас з Пєсок і у нас настали цілодобові “веселощі”. Ми якось підрахували, що по Пєсками за добу бойовики випускали по 300 – 400 ракет “градів”, снарядів з танків і САУ, мінометів. Одні наші “орли” коригували вогонь наших мінометів і градів, а інші охороняли корегувальників.
В один із днів, танк бойовиків підійшов дуже близько до корегувальників і п’ять разів вистріли потрапляли коло них. Коригувальники були на розбитому елеваторі – це металева конструкція 38 метрів у висоту, там сховатися просто ніде. Після такого зазвичай не виживають.
Після бою з позиції повернулися всі – жодної подряпини, навіть масхалаты всі цілі!!! Правда очі у всіх були трохи перелякані, а хлопці наполовину оглушені, голосно розмовляли перші години.
Бойовики давно всіляко обстрілювали елеватор. Снарядами перебили середню частину сходів. Підійматися і спускатися почали на мотузках. Під час спуску застрягла і лопнула частина мотузки, і боєць повис на трьох тоненьких ниточках, розгойдуючись на 8-ми метрової висоти на очах у противника. Наші оперативно принесли матраци, подушки і він перерізав ножем остаточно мотузку. Приземлився живим і здоровим!!! Навіть без синців! Лаявся правда чогось довго…
Було кілька спроб оточення, але слава Богу за нашу артилерію! По прорвавшихся по танках “довбали” добре.
Ранок видався тихим і сонячним, якось незвично без пострілів і вибухів. Кілька людей виїжджало і я вийшов їх провести. Ми неквапливо йшли до моменту, коли в 20 метрах впала перша ракета “град”. Нас обдало вибуховою хвилею і ми рванули в сховище – це “гради” б’ють залпами!
Коли забігли в підвал, посміялися, а коли піднялися назад то були в шоці. Одна із ракет влучила прямо в кухню, розбило весь цегляний дах, розвалило частину стін і перебило все всередині. На подив газовий балон і пічка постраждали мало, і кілька гранат, що лежали на кухні не вибухнули! На цій печі вже під відкритим небом я готував їжу 2 доби.
Командир прийняв рішення про переїзд. Ми завантажили джип максимально боєкомплектом, я одягнув бронежилет і каску, і вночі повезли це все вдвох на нове місце. Перед виїздом я помолився, щоб не було “приколів”, бо частина дороги була перед позицією снайпера противника. В ту ніч було зроблено багато ходок, але пострілів по нас ми так і не почули! Во істину молитва творить чудеса!!!
Незважаючи на обстріли та періодичні бої у нас було нуль втрат, тільки одного бійця поранило в палець, та іноді ми не висипалися.
- 18.01.2015
-
0
Наші ряди поповнилися.
Категорія : Новини
Отже друзі, нещодавно до нас вийшли на зв’язок православні священики з пропозицією про співпрацю. Це команда “Батюшки і Прапор”.
Священики ведуть капеланське служіння в зоні АТО, виявляється, що вони вже давно придивлялися до діяльності нашого батальйону. Функціонал у нас один і той самий, чому б і не робити одну і ту ж справу разом.
Оскільки наш батальйон міжконфесійний, розвиток православного підрозділу – це дуже добре, слава Богу за те, що ми об’єднуємося для спільного служіння і прославлення нашого Творця!!!
- 08.01.2015
-
0
Поїздка на Різдво у гарячу точку.
Категорія : Новини
Всіх з Різдвом Христовим!!!
Сьогодні вранці ми приїхали з чергової поїздки в зону АТО. На цей раз були в Пісках, мета – капеланство і служіння бійцям. Довго їхали, проїхали 1900 км.
Зустрілися там на місці з служителями церкви Нове Покоління, вони служать ми служимо, робимо спільну справу.
Ситуація в селищі напружена але дух бійців ДУКа, як завжди на високому рівні. Майже всі будинки в цьому місці пошкоджені, де сильно розбомблені, де не дуже але картина звичайно ще та… Спілкуючись з бійцями, бачили зовсім молодих хлопців за 20 років, які захищають нас з вами, таким людям ми повинні служити і допомагати. Для цього ми і залишили їм капелана Alex Belyi, потім ми побували на їхній базі де нас нагодували смачоною вечерею.
Слава Богу, що була можливість до Різдва привезти хлопцям трохи подарунків та деяких речей, які вони попросили. Спасибі величезне всім, хто брав участь у цій поїздці.
Ми щиро вдячні церкві Нове Покоління місто Біла Церква, 1-му Українському Батальйону Військових Капеланів, фонду “Дитяча Довіра” Церква Голгофи місто Київ, церкві “Ісуса Христа Спасителя” місто Івано-Франківськ, Білоцерківській мерії.
Всім тим хто підтримував молитвою та фінансами, нехай в цей день Бог вас благословить і наповнить по особливому.
- 30.12.2014
-
0
Поїздка в Сєверодонецьк, Лисичанськ, Стаханов, Попасна.
Категорія : Новини
12.08.2014 р. наші капелани здійснили поїздку гуманітарного характеру в міста звільнені від окупантів та в міста, які ще знаходяться в зоні бойових дій : Сєверодонецьк, Лисичанськ, Стаханов, Попасна.
Там відбулася зустріч з священиками та пасторами навколишніх міст (прізвища та імена ми не вказуємо з відомих усім причин – ред..) під час якої обговорювали проблеми та потреби людей, а також розглядалися варіанти подальшої співпраці.
В ході даної поїздки була надана різна гуманітарна допомога харчами, медичними препаратами, молоком (більше 500 л.)
Місцеві жителі розповідали про свої потреби та проблеми , на сьогоднішній день вони як і раніше потребують медичної допомоги, харчі, пакети мобільного зв’язку «Київстар».
Батальйон Військових Капеланів після кожної поїздки в зони АТО та спілкування з місцевими жителями більш гостро розуміють потреби людей в східних регіонах і тому кожна поїздка ретельно планується та готується.
Ми дякуємо усім, хто допомагає та приєднується до діяльності нашого батальйону, особливо тим, хто служить своїм транспортом. В цю поїздку ми вже їздили двома автомобілями, дякуємо за підтримку церкві «Слово Жизни» м. Біла Церква.
Ми завжди готові прийти на допомогу тим, хто її потребує.
