Служіння військовим в АТО.

12 серпня команда капеланів з 3-ох осіб «Першого Українського батальйону військових капеланів» виїхали з м.Біла Церква по напрямку в м.Маріуполь. У Маріуполі нас чекали ще капелани з  Хмельницького, Андрій і Геннадій. Капелан Альберт надав нам житло для всієї нашої команди.

Мета нашої поїздки- це відвідати тих хлопців в батальйонах, де ми вже були, духовна і психологічна підтримка і звичайно трохи гуманітарної допомоги.

У перший день, 13-го серпня, ми поїхали в п.Шірокіно до добровольців, у них ми провели служіння. Було спілкування, чаювання і обід, пісні прославлення та авторські пісні від капелана Даміра. Два бійця проявили бажання взяти Господа в своє серце. На завершення ми провели причастя і сказали про важливість цього церковного обряду. Роздали подарунки і переїхали на позицію до морпехів.

У тому місці куди ми приїхали, довгий час вже були наші капелани і багато хто з бійців взяли Христа. Користуючись моментом, наша команда помолилася за хлопців і ми продовжили свій шлях до наших доблесних танкистів.

Командир нас вже чекав перед в’їздом на позицію. У 1-й танковій ми служимо вже більше року, в бригаду надійшли нові люди, нас дуже тепло прийняли. Почалося наше служіння танкистам. Для нових людей я розповів про те, хто такі капелани і що вони роблять в АТО. Дамір виконував пісні і прославляв Господа. В кінці капелани Андрій, Євген і Геннадій молилися за кожного бійця, хто прийшов, їх було близько 30 осіб. Багато з цих хлопців підходили до капеланів з особистими питаннями. Нас добре нагодували вечерею в польових умовах. Я помолився за офіцерів, і ми поїхали на ночувати в Маріуполь.

Ранок, 14-го серпня, почався з молитви біля хреста на молитовному місці. У цей день ми переїхали в інший сектор, в 128-у бригаду, вони просили маскувальні сітки і порожні мішки, все це ми доставили, завдяки капеланам з Хмельницького і служителям з Першотравенська.

Ми вже відвідували цю бригаду і раніше. Графік все той же: служіння, пісні, невелике спілкування і молитви за кожного і звичайно ж за офіцерів. Служителі з «Нового Покоління» залишилися далі спілкуватися з бійцями, а ми продовжили свій шлях в Авдіївку. Полковник з 58-ої бригади давно нас вже чекав і запрошував послужити і попрацювати з хлопцями. У цій бригаді ми проводили служіння вперше, нам дали актовий зал. На служіння прийшло 57 осіб. Командир і офіцери по роботі з особовим складом запрошують капеланів на тривале перебування у них. Господь має в своєму розпорядженні їх серця і це добре! Ночівля була на базі ВДВ.

Ранок, 15-е серпня, ми виїхали в польовий госпіталь в м Сєвєродонецьк. Нас чекав замполіт Олег Федорович, сюди ми привезли спортивний тренажер для спортивного майданчика, трохи солодощів і 50 наволочок. На цьому наша поїздка закінчилася.

Більше 100 чоловік чули Євангеліє, на кожній позиції залишили журнал «Нове Покоління». Завдяки соціальним зв’язкам було передано печиво, халва і цукерки від «БІЛОЦЕРКІВКОНТРАКТ». З Хмельницького передали тканину для пошиття наволочок, які пошила група волонтерів «Шалені Бджілки» з Білої Церкви. Вони ж передали нижню білизну, панами, побутову хімію, паштети. Капелани з Хмельницького привезли маскувальні сітки. Капелани Сергій і Віталій з Першотравенська привезли порожні мішки для укріплень.
Хочу подякувати за фінансову допомогу всім, хто разом з нами в цьому служінні!

Разом ми непереможні!

Ruslan Ros поїздка в АТО.

З 07 по 10 липня 2016 року відбулася поїздка до зони АТО “Першого Українського батальйону віськових капеланів”. Спільно з капеланими Андрієм та Сергієм з міста Хмельницьк, Євгенієм з Кривого Рогу, Русланом з Маріуполя.
Ми відвідали базу добровольців УДА, де провели наше служіння, капелан Дамир Ваисов співав свої авторські пісні, прославляючи Господа. Були свідчення, було спілкування та молитва покаяння, повторили молитву примирення з Господом близько 20 побратимів.

В той самий день ми відвідали воїнів в Широкине, спілкування та розповіді з життя як Христос змінив особисто кожного з нас, пісні під гітару та в завершення молитва в якій ще п’ять морпіхів примирилися з Господом.

Наступний день ми відвідали дві позиції в Гранітному, служіння бійцям це велике благословіння, особливо де крайні позиції, хлопці кажуть, що дуже не вистачає спілкування, молитви, підтримки та звісно гітара робить своє. В завершення ще сім чоловік прийняли Христа в своє серце!

Капелани привезли з Хмельницька, трохи гостинців та свіжих лавашів, на позиції ми привезли газованих напоїв, саме в жару це дуже доречно.

В цей раз в нас зламалися дві машини, ми не все змогли зробити те що запланували, але є певний успіх та плід, на це є воля Божа і ми Його славимо.

Дякую сестрі Оксані за те що придоставила нам свій будинок для ночівлі. Дякую капелану Євгеній Коваленко за те що був та служив разом з нами.

Дякую всім хто жертвує гроші на служіння в АТО, молюсь за кожного з Вас! Шкода, що до капеланів Василя та Олега ми так і не доїхали через поломки джипів.

                                                                                                                                                                      Ruslan Ros

Alex Belyi поїздка в дитячий табор.

Отже, пройшла друга зміна дитячого табору «UA generation 2016». Програма табору була від фонду «Возлюби», проживання та харчування забезпечив фонд «Країна понад усе». Було 120 дітей і підлітків, частина з АТО.

Капеланили всю зміну- вранці, на лінійці табору підіймали прапор під гімн України, молилися «Отче наш». Діти так швидко вивчили цю молитву!

Часто був спікером в програмі табору – розповідав дітям як військовий капелан про патріотизм, як Господь діє на фронті, навчав молитві.

Вечорами, коли стемніє, проводили найцікавішу гру – охорона прапора України. Троє дітей з кульками наповненими водою – охороняли, троє «диверсантів» з вожатих, намагаються чесно “поцупити” прапор.

Охорона у військовій касці і зазвичай в шортах, поруч блок-пост з мішків з травою, підходи в «розтяжках» – (дзвіночок і пластикові пляшки на мотузочці – а то вожаті часто прапор відводять) і система чітких правил гри. Діти другий рік задоволєні від цієї гри.

Цього року наш батальйон розробив і провів курс з надання долікарської медичної допомоги адаптований під дітей – типи кровотеч і як їх зупинити, як з підручних засобів надати допомогу, в яких випадках застосовувати джгути, бинти, як евакуювати в зелену зону. Два дні теоретичних занять і день практики.

Теорію поводили капелан-психолог Альбіна і я.

На практику приїхали гості – комбат Ros, капелан Андрій (провів цікаві стрільби з лука), Сергій Ярослав і Дмитро (показав як працювати з міношукачем і мінну безпеку), журналістка батальйону Вікторія.

На заняттях зробили «бойову» обстановку – хлопки петард, «розтяжки», димові шашки. Розклали по табору «поранених» з різною важкістю ушкоджень. Діти із задоволенням носилися по табору, виконуючи завдання.

Після гри прохали нас знову, провести гру. У нас вже закінчилися петарди з «розтяжками», запустили гру по другому колу без них. В останній день табору провів молитву благословення вожатих – вивів всіх їх на сцену і 120 дітей підняли руки і молилися за них, благословляючи, дякуючи за них Бога і бажаючи хороше в їх життя.

На вечірній програмі розпалили велике багаття на галявині, всім бажаючим запропонував Євангелія в камуфляжній обкладинці. Дітки за 4 хвилини взяли рівно 101 штуку – віддав і своє, що в формі ношу.

Наступна зміна почнеться в четвер, але на іншій основі. Прохання молитися за подальше служіння в дитячому таборі.

Alex Belyi.

Служіння в зоні АТО. Руслан Рос.

В наступний  день після служіння морпіхам ми відправились на зустріч нашим братам капеланам, які вже були в 53-й бригаді!
Володимир Болестєв та Віталій Нартов вже  одне служіння там провели в цій бригаді.
Обговоривши з замполітом захід, який ми спланували та визначивши місце де будемо служити, почали приходити люди.

 
Господь веде кожен раз по новому і кожне служіння відрізняється! Прийшло солдат близько 25 чоловік, всі слухіли з задоволенням, авторські пісні Дамира Ваісова в парі з Володимиром Болестєвим зробили свою справу, хлопці почали підспівувати, сміятися.

Як завжди я розповідав хто ми капелани та для чого ми в АТО, молився за вояків які всі разом обнялися та стали в коло.

Василь Іванович пропонував молитися молитвою покаяння, більшість хлопців повторили цю дуже важливу молитву, запросили Господа в своє життя! Були особисті спілкування та багато запитань які турбують захисників. Це була командна робота та дуже благословенний час. Господь по особливому благословляє в таких місцях та діє!

 
Далі шлях наших капеланів лежав в 59-у бригаду до Олександра Данелюка про це буде пізніше!

Молимось та робимо Божу справу разом!

Служіння в зоні АТО. Руслан Рос (продовження).

Наший шлях продовжився в сторону с.Бердянське та Широкине, мета як завжди послужити тим, хто несе службу в складних умовах.
В тих краях ми зустріли волонтерів з Києва та Гешу Ушивец. Приємно зустріти знайомих, які роблять теж саме, що й ми.

 
Ми служили морпіхам, розділилися на дві групи та пішли по різним позиціям. Були молитви, чудове спілкування, профілактичні поради бійцям. Вони готуються на ДМБ і потрібно, щоб були підготовлені. Разом пили чай та вечеряли. Були молитви покаяння.

Ввечері ми переїхали в 23-ю бригаду.
Продовжили вечірнє служіння невеликим концертом, проповіддю, молитвою покаяння, роздача малюночків від дітей, загальною молитвою за солдатів та їхні сім’ї!

Це було неймовірно, ми з різних місць, але відчуття ніби то ми знаємо один одного вже декілька років!

Господь об’єднує та дає мир в серці!

Служіння в зоні АТО. Руслан Рос.

Початок нашого служіння  19 травня 2016року.
По дорозі в АТО, заїхали в Запоріжжя до Ольги Великої на роботу в дитячий садочок. Дітки нам приготували малюночки для вояків, але ми з задоволенням спілкувалися з дітьми та відповідали на їхні питання. Наше служіння триває, робимо добро разом!

Далі буде…