Служіння у 72 ОМБР. Авдіївка.

З 04.04.2017 р. по 16.04.2017 р. я з Сергієм Лабай перебували в зоні АТО в 1-БАТ 72 ОМБР, промзона Авдіївки. Мета – забезпечення  пастирською опікою бійців бригади.

На протязі всього часу проживали на різних позиціях передової лінії оборони. Спілкуючись із хлопцями, разом знаходили відповіді на різні особисті життєві ситуації, і за це слава Богу, адже в Ісусі Христі закладена перемога в життя кожного, хто звертається до нього та проголошує Христа своїм Господом та Спасителем.

Боєць, який за будь яких умов не здає своїх бойових позицій, не повинен здавати і свої життєві позиції, і Господь Ісус – є сама надійна підтримка для всіх нас в нашому житті.

Ісус живий і велике свято Пасхи ми святкували на передовій, проводячи богослужіння.
16. 04.2017р. двома групами (Маляренко В., Лабай С., Бусько Р., Ваісов Д.) ми провели 25 богослужінь в 1- му та 3-му БАТ 72 ОМБР .

На жаль ми не змогли охопити усіх, адже ми люди, але наша молитва та молитва Христової Церкви України покриває весь особовий склад Війська Українського – Господнього.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Руслан Бусько.

Святкове служіння в Авдіївці.

Кожна людина, яка вважає себе християном, чекає на це важливе свято.
Пасха в АТО цього року була дуже особливою.
Авдіївка та її околиці з передовими позиціями. Військовослужбовці вже чекали на капеланів з самого ранку, офіцери по роботі з особовим складом пропонували розділити групу капеланів для охвату більшої кількості людей.
Отже, провівши святкове служіння в штабних місцях разом, капелани розділилися та поїхали по різним позиціям.

Військовослужбовці, які боронять Авдіївку, це звичайні хлопці різного віку, побратими були дуже відкриті та завжди погоджувалися на спільну молитву.
Духовна підтримка в таких непростих обставинах дуже важлива.

Разом дві групи з чотирьох капеланів провели 25 служінь, були відвідані різні місця, штабні й на передових позиціях.
Брат Дамір грав свої авторські пісні, Василь, Руслан та Сергій проводили молитви, зачитували біблію.

Не обійшлося і без подарунків та гостинців. Рада євангельських церков разом зібрали повний ящик солодощів.

Церква “Нове Покоління” з м. Біла Церква зібрали пасхальну корзину для захисників.
Церква “Дім Євангеліє” з м. Біла Церква передали також корзину з гостинцями.
Крім церков передавали гостинці і прості люди та бізнесмени.
Велика подяка Людмилі Дригало та Тамарі Петрівні Марченко за продукцію, Олександру Камзолову.

Також дякуємо за фінансову підтримку, яка теж дуже важлива.
Сім’я зі Львова, Анатолій Гончар, Ольга Вестфалл, дай Боже Вам щастя та здоров’я, молимося та благословляємо вас!
Пасху відмічають люди по-різному, але головне щоб всі пам’ятали, що Христос помер за наші гріхи і воскрес для того, щоб ми мали спасіння в Ньому!
Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Свято Світлого Христового Воскресіння в Авдіївці.

Військові капелани привітали захисників Авдіївки зі святом Світлого Христового Воскресіння.
Військові капелани з громадської організації «Перший український батальйон військових капеланів» відвідали передові позиції під Авдіївкою, щоб привітати воїнів зі святом Світлого Христового Воскресіння. Із собою вони привезли паски, крашанки та солодощі.

Виступаючи перед бійцями одного з підрозділів бригади, яка боронить підступи до Авдіївки, військові капелани привітали їх зі святом, а також побажали Божого благословення, мирного неба та здоров`я.
– Коли ми збирались до вас з Білої Церкви, то знайшлось дуже багато охочих передати вам подарунки до свята, які ми привезли з собою. Друзі, пам’ятайте: поки ви боретеся із російською навалою, люди про вас не забувають. Ми молимось за вас, пишаємось вами і завжди будемо допомагати вам, – наголосив заступник голови капеланської громадської організації Руслан Бусько.

Воїни розповіли гостям про щоденні ворожі обстріли, незважаючи на режим «Тиші», про зброю, яку застосовує проти них ворог. А також запевнили, що залишать ці позиції тільки в одному випадку: якщо їм доведеться наступати.

Помолившись за життя та здоров`я бійців, військові капелани поїхали зі Словом Божим та подарунками до інших позицій.

Прес-центр штабу АТО.

Горячі дні в Авдіївці.

З 27.01.17 по 05.02.17 перебував в зоні АТО, Авдіївська промзона. В ці дні були активні бойові дії.

Робив усе, що залежало від капелана в даній ситуації: молився за бійців, за ситуацію, яка складалася в зоні АТО, за всю 72 бригаду. Молився біля наших загиблих хлопців в перші дні загострення конфлікту.

Щиро вдячний всім церквам Христовим, що молилися за нас, ваша молитва була дієва та відчутна, тому що рука Божа та Його захист над нами був явним.
Там де я перебував, неподалік були воронки від набоїв різного калібру, глибина деяких досягала близько 2-х метрів в промерзлій землі, але всі люди були цілі та неушкоджені.

Один з бійців розповідав, що до них в укриття залетіла ракета з «града», та не розірвалася, всі залишилися живими.

За свідченнями наших солдат такої кількості випущених по них снарядів, мін, градів ще не бачили. Псалом 90 : 11 «бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх» .

Хочу відзначити професійні дії наших бойових командирів, високий бойовий дух, та професійну майстерність наших бійців – захисників українського народу.

Також безумовну самовідданість та відвагу медиків, які під ворожими обстрілами, ризикуючи своїм життям вивозили поранених бійців. Коли бої стали затихати, починала працювати таємна зброя України – наші безстрашні ВОЛОНТЕРИ, допомога яких за роки війни виявилась Божим даром для наших бійців.

Хлопці були нагородженні орденами та медалями.
Перемога буде за нами і це буде спільна перемога всього УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Поїздка в сектор”М”.

В середу 12 жовтня 2016 року ми виїхали з Києва. За попередніми даними в соцмережах, сектор «М» був неспокійним. Саме це й надихнуло саме зараз їхати туди, там де нелегко і неспокійно напередодні свята.

13 жовтня розпочалося в м.Бердянськ на місцевому телебаченні. Капелани Олег, Сергій, Григорій та командир батальйону Руслан Рос привітали бердянців зі святами та побажали всім небайдужим не зупинятися і надалі допомагати Збройним Силам та добровольцям.

Далі ми вирушили в Маріуполь де до нас приєдналися ще служителі Євгеній та Світлана. Разом було сплановано подальші дії команди, яка рухалася по фронтовим дорогам вже на двох машинах. Бажання відвідати тих бійців з ким вже якийсь час були наші капелани на передових позиціях на березі Азовського моря.

Відвідали в цей день дві позиції, брат Дамір, як завжди славив Господа своїми авторськими піснями. Помітно було по хлопцям, що їм не вистачає такого дружнього спілкування. Капелани свідчили та говорили про покаяння перед Господом.

По традиції приїхали не з пустими руками. Було передано солодощі від Білоцерківконтракт, трохи овочів фруктів від церков з Павлограда. Завершили як завжди молитвами! На наступний день було відвідано базу «УДА» де була чудова зустріч з католицькими священниками. Дуже добре що немає розподілу в служінні між священниками різних церков, всі розуміють що роблять спільну справу!

На базі  добровольців залишилось два капелани, які продовжують служити воїнам – захисникам. Морально-психологічна та духовна підтримка – це основна мета капелана! Слава Господу за кожного служителя та за тих хто підтримує служіння в АТО, за гуманітарну допомогу. Але є ті хто жертвують та благословляють!  Господь благослови тих жертовних та добрих людей Своїм благословінням! З великою повагою команда служителів «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАТАЛЬЙОН ВІЙСЬКОВИХ КАПЕЛАНІВ»

Руслан Рос.

Сонця схід.

І знову поклик серця і наш напрямок лежить в бік сходу, де на нас чекають вже такі знайомі та близькі по духу наші співвітчизники.

Цього разу поїздка була не лише продуктивною в прямому та переносному значені цього слова, де було доставлено багато корисних речей та медицини, а й для духовного життя наших бійців  саме капеланського служіння, адже крім фізичного існування в умовах де перебувають хлопці, потрібна ще й підтримка духу.

Ми постарались щоб слово з Біблії, пісні духовного та патріотичного настрою могли запасти в душу і це було видно на обличчі та очах солдат, які теж так прагнуть миру та скоріше бути зі своїми рідними.

Хлопці щиро дякували та не хотіли нас відпускати, кажучи щоб лишались до кінця служби, так звісно ми неодмінно ще завітаємо, щоб порадувати наших побратимів.

А поки знов збираємось в дорогу. Шануймося браття…

Співавтори: Микола Юрах, Володимир Болестев та Сергій Шеховцов.

Капелан Василь Іванович.

Капелан Василь Іванович з 27.08.16 по 05.09.16 перебував в зоні АТО.
За розпорядженням оперативно-тактичного угрупування м.Маріуполь, був направлений в протитанкову артилерійську бригаду в секторі «М».

Кожен день він молився за бійців та проповідував слово Боже на шикуванні. Приймав участь в повсякденній роботі особового складу даного підрозділу.

З більшистю бійців мав особисте спілкування, під час якого дякуючи Господу, вирішувались їхні проблеми особистого характеру. Декілька чоловік сповідувались, в результатї чого я помітив певні позитивні переміни в їхній поведінці. Бійці молились молитвою покаяння, також приймали участь у вечері Господній.

Щиро дякую всім хто молився за нас, та допомагав фінансово. Дякуємо керівництву даної батареї за відкрите серце та сприяння служінню капеланів!
Слава нашому Господу Ісусу Христу!
Слава Україні!

24 серпня відбулася “Хода Нескорених”.

24 серпня, відразу після офіційного параду відбулася “Хода Нескорених”.

 
Багато журналістів запитували яка мета цієї ходи і що вона символізує? Були як завжди непрості питання такі як: “Чи треба зараз в цей час робити парад?”

На мій погляд, “Хода Нескорених”, якою йшли різні батальйони та ветерани, люди без ніг, та увічені шрамами, матері та родичі загиблих які несли їхні портрети, також несли парашут з надписами літаків які збили в АТО. Там також загинули і наші брати.

Дуже багато було волонтерів та громадських організацій.
Ця хода символізувала наш нескорений народ, який відстоює незалежність нашої країни. Символ того, що ми пам’ятаємо всіх загиблих і також, що війна ще йде. Лунали промови матерів, грав бандурист, читали вірші.

Отець Олександр Агарков казав також промову, та помолився молитвою ОТЧЕ НАШ. Завершили ходу молитвою за Україну.

 
Дякую організаторам ходи Іляні Гайдук та Сніжані, та всім організаторам за запрошення нашого батальйону прийняти участь в ході.

 
Також дякую за фото Ирині Глухові (Ирина Глухова-Поліщук)

 
Ми переможемо завдяки Господу невідмінно!

Служіння військовим в АТО.

12 серпня команда капеланів з 3-ох осіб «Першого Українського батальйону військових капеланів» виїхали з м.Біла Церква по напрямку в м.Маріуполь. У Маріуполі нас чекали ще капелани з  Хмельницького, Андрій і Геннадій. Капелан Альберт надав нам житло для всієї нашої команди.

Мета нашої поїздки- це відвідати тих хлопців в батальйонах, де ми вже були, духовна і психологічна підтримка і звичайно трохи гуманітарної допомоги.

У перший день, 13-го серпня, ми поїхали в п.Шірокіно до добровольців, у них ми провели служіння. Було спілкування, чаювання і обід, пісні прославлення та авторські пісні від капелана Даміра. Два бійця проявили бажання взяти Господа в своє серце. На завершення ми провели причастя і сказали про важливість цього церковного обряду. Роздали подарунки і переїхали на позицію до морпехів.

У тому місці куди ми приїхали, довгий час вже були наші капелани і багато хто з бійців взяли Христа. Користуючись моментом, наша команда помолилася за хлопців і ми продовжили свій шлях до наших доблесних танкистів.

Командир нас вже чекав перед в’їздом на позицію. У 1-й танковій ми служимо вже більше року, в бригаду надійшли нові люди, нас дуже тепло прийняли. Почалося наше служіння танкистам. Для нових людей я розповів про те, хто такі капелани і що вони роблять в АТО. Дамір виконував пісні і прославляв Господа. В кінці капелани Андрій, Євген і Геннадій молилися за кожного бійця, хто прийшов, їх було близько 30 осіб. Багато з цих хлопців підходили до капеланів з особистими питаннями. Нас добре нагодували вечерею в польових умовах. Я помолився за офіцерів, і ми поїхали на ночувати в Маріуполь.

Ранок, 14-го серпня, почався з молитви біля хреста на молитовному місці. У цей день ми переїхали в інший сектор, в 128-у бригаду, вони просили маскувальні сітки і порожні мішки, все це ми доставили, завдяки капеланам з Хмельницького і служителям з Першотравенська.

Ми вже відвідували цю бригаду і раніше. Графік все той же: служіння, пісні, невелике спілкування і молитви за кожного і звичайно ж за офіцерів. Служителі з «Нового Покоління» залишилися далі спілкуватися з бійцями, а ми продовжили свій шлях в Авдіївку. Полковник з 58-ої бригади давно нас вже чекав і запрошував послужити і попрацювати з хлопцями. У цій бригаді ми проводили служіння вперше, нам дали актовий зал. На служіння прийшло 57 осіб. Командир і офіцери по роботі з особовим складом запрошують капеланів на тривале перебування у них. Господь має в своєму розпорядженні їх серця і це добре! Ночівля була на базі ВДВ.

Ранок, 15-е серпня, ми виїхали в польовий госпіталь в м Сєвєродонецьк. Нас чекав замполіт Олег Федорович, сюди ми привезли спортивний тренажер для спортивного майданчика, трохи солодощів і 50 наволочок. На цьому наша поїздка закінчилася.

Більше 100 чоловік чули Євангеліє, на кожній позиції залишили журнал «Нове Покоління». Завдяки соціальним зв’язкам було передано печиво, халва і цукерки від «БІЛОЦЕРКІВКОНТРАКТ». З Хмельницького передали тканину для пошиття наволочок, які пошила група волонтерів «Шалені Бджілки» з Білої Церкви. Вони ж передали нижню білизну, панами, побутову хімію, паштети. Капелани з Хмельницького привезли маскувальні сітки. Капелани Сергій і Віталій з Першотравенська привезли порожні мішки для укріплень.
Хочу подякувати за фінансову допомогу всім, хто разом з нами в цьому служінні!

Разом ми непереможні!