Служіння у 72 ОМБР. Авдіївка.

З 04.04.2017 р. по 16.04.2017 р. я з Сергієм Лабай перебували в зоні АТО в 1-БАТ 72 ОМБР, промзона Авдіївки. Мета – забезпечення  пастирською опікою бійців бригади.

На протязі всього часу проживали на різних позиціях передової лінії оборони. Спілкуючись із хлопцями, разом знаходили відповіді на різні особисті життєві ситуації, і за це слава Богу, адже в Ісусі Христі закладена перемога в життя кожного, хто звертається до нього та проголошує Христа своїм Господом та Спасителем.

Боєць, який за будь яких умов не здає своїх бойових позицій, не повинен здавати і свої життєві позиції, і Господь Ісус – є сама надійна підтримка для всіх нас в нашому житті.

Ісус живий і велике свято Пасхи ми святкували на передовій, проводячи богослужіння.
16. 04.2017р. двома групами (Маляренко В., Лабай С., Бусько Р., Ваісов Д.) ми провели 25 богослужінь в 1- му та 3-му БАТ 72 ОМБР .

На жаль ми не змогли охопити усіх, адже ми люди, але наша молитва та молитва Христової Церкви України покриває весь особовий склад Війська Українського – Господнього.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Руслан Бусько.

Святкове служіння в Авдіївці.

Кожна людина, яка вважає себе християном, чекає на це важливе свято.
Пасха в АТО цього року була дуже особливою.
Авдіївка та її околиці з передовими позиціями. Військовослужбовці вже чекали на капеланів з самого ранку, офіцери по роботі з особовим складом пропонували розділити групу капеланів для охвату більшої кількості людей.
Отже, провівши святкове служіння в штабних місцях разом, капелани розділилися та поїхали по різним позиціям.

Військовослужбовці, які боронять Авдіївку, це звичайні хлопці різного віку, побратими були дуже відкриті та завжди погоджувалися на спільну молитву.
Духовна підтримка в таких непростих обставинах дуже важлива.

Разом дві групи з чотирьох капеланів провели 25 служінь, були відвідані різні місця, штабні й на передових позиціях.
Брат Дамір грав свої авторські пісні, Василь, Руслан та Сергій проводили молитви, зачитували біблію.

Не обійшлося і без подарунків та гостинців. Рада євангельських церков разом зібрали повний ящик солодощів.

Церква “Нове Покоління” з м. Біла Церква зібрали пасхальну корзину для захисників.
Церква “Дім Євангеліє” з м. Біла Церква передали також корзину з гостинцями.
Крім церков передавали гостинці і прості люди та бізнесмени.
Велика подяка Людмилі Дригало та Тамарі Петрівні Марченко за продукцію, Олександру Камзолову.

Також дякуємо за фінансову підтримку, яка теж дуже важлива.
Сім’я зі Львова, Анатолій Гончар, Ольга Вестфалл, дай Боже Вам щастя та здоров’я, молимося та благословляємо вас!
Пасху відмічають люди по-різному, але головне щоб всі пам’ятали, що Христос помер за наші гріхи і воскрес для того, щоб ми мали спасіння в Ньому!
Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Свято Світлого Христового Воскресіння в Авдіївці.

Військові капелани привітали захисників Авдіївки зі святом Світлого Христового Воскресіння.
Військові капелани з громадської організації «Перший український батальйон військових капеланів» відвідали передові позиції під Авдіївкою, щоб привітати воїнів зі святом Світлого Христового Воскресіння. Із собою вони привезли паски, крашанки та солодощі.

Виступаючи перед бійцями одного з підрозділів бригади, яка боронить підступи до Авдіївки, військові капелани привітали їх зі святом, а також побажали Божого благословення, мирного неба та здоров`я.
– Коли ми збирались до вас з Білої Церкви, то знайшлось дуже багато охочих передати вам подарунки до свята, які ми привезли з собою. Друзі, пам’ятайте: поки ви боретеся із російською навалою, люди про вас не забувають. Ми молимось за вас, пишаємось вами і завжди будемо допомагати вам, – наголосив заступник голови капеланської громадської організації Руслан Бусько.

Воїни розповіли гостям про щоденні ворожі обстріли, незважаючи на режим «Тиші», про зброю, яку застосовує проти них ворог. А також запевнили, що залишать ці позиції тільки в одному випадку: якщо їм доведеться наступати.

Помолившись за життя та здоров`я бійців, військові капелани поїхали зі Словом Божим та подарунками до інших позицій.

Прес-центр штабу АТО.

Горячі дні в Авдіївці.

З 27.01.17 по 05.02.17 перебував в зоні АТО, Авдіївська промзона. В ці дні були активні бойові дії.

Робив усе, що залежало від капелана в даній ситуації: молився за бійців, за ситуацію, яка складалася в зоні АТО, за всю 72 бригаду. Молився біля наших загиблих хлопців в перші дні загострення конфлікту.

Щиро вдячний всім церквам Христовим, що молилися за нас, ваша молитва була дієва та відчутна, тому що рука Божа та Його захист над нами був явним.
Там де я перебував, неподалік були воронки від набоїв різного калібру, глибина деяких досягала близько 2-х метрів в промерзлій землі, але всі люди були цілі та неушкоджені.

Один з бійців розповідав, що до них в укриття залетіла ракета з «града», та не розірвалася, всі залишилися живими.

За свідченнями наших солдат такої кількості випущених по них снарядів, мін, градів ще не бачили. Псалом 90 : 11 «бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх» .

Хочу відзначити професійні дії наших бойових командирів, високий бойовий дух, та професійну майстерність наших бійців – захисників українського народу.

Також безумовну самовідданість та відвагу медиків, які під ворожими обстрілами, ризикуючи своїм життям вивозили поранених бійців. Коли бої стали затихати, починала працювати таємна зброя України – наші безстрашні ВОЛОНТЕРИ, допомога яких за роки війни виявилась Божим даром для наших бійців.

Хлопці були нагородженні орденами та медалями.
Перемога буде за нами і це буде спільна перемога всього УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Поїздка в сектор”М”.

В середу 12 жовтня 2016 року ми виїхали з Києва. За попередніми даними в соцмережах, сектор «М» був неспокійним. Саме це й надихнуло саме зараз їхати туди, там де нелегко і неспокійно напередодні свята.

13 жовтня розпочалося в м.Бердянськ на місцевому телебаченні. Капелани Олег, Сергій, Григорій та командир батальйону Руслан Рос привітали бердянців зі святами та побажали всім небайдужим не зупинятися і надалі допомагати Збройним Силам та добровольцям.

Далі ми вирушили в Маріуполь де до нас приєдналися ще служителі Євгеній та Світлана. Разом було сплановано подальші дії команди, яка рухалася по фронтовим дорогам вже на двох машинах. Бажання відвідати тих бійців з ким вже якийсь час були наші капелани на передових позиціях на березі Азовського моря.

Відвідали в цей день дві позиції, брат Дамір, як завжди славив Господа своїми авторськими піснями. Помітно було по хлопцям, що їм не вистачає такого дружнього спілкування. Капелани свідчили та говорили про покаяння перед Господом.

По традиції приїхали не з пустими руками. Було передано солодощі від Білоцерківконтракт, трохи овочів фруктів від церков з Павлограда. Завершили як завжди молитвами! На наступний день було відвідано базу «УДА» де була чудова зустріч з католицькими священниками. Дуже добре що немає розподілу в служінні між священниками різних церков, всі розуміють що роблять спільну справу!

На базі  добровольців залишилось два капелани, які продовжують служити воїнам – захисникам. Морально-психологічна та духовна підтримка – це основна мета капелана! Слава Господу за кожного служителя та за тих хто підтримує служіння в АТО, за гуманітарну допомогу. Але є ті хто жертвують та благословляють!  Господь благослови тих жертовних та добрих людей Своїм благословінням! З великою повагою команда служителів «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАТАЛЬЙОН ВІЙСЬКОВИХ КАПЕЛАНІВ»

Руслан Рос.

Сонця схід.

І знову поклик серця і наш напрямок лежить в бік сходу, де на нас чекають вже такі знайомі та близькі по духу наші співвітчизники.

Цього разу поїздка була не лише продуктивною в прямому та переносному значені цього слова, де було доставлено багато корисних речей та медицини, а й для духовного життя наших бійців  саме капеланського служіння, адже крім фізичного існування в умовах де перебувають хлопці, потрібна ще й підтримка духу.

Ми постарались щоб слово з Біблії, пісні духовного та патріотичного настрою могли запасти в душу і це було видно на обличчі та очах солдат, які теж так прагнуть миру та скоріше бути зі своїми рідними.

Хлопці щиро дякували та не хотіли нас відпускати, кажучи щоб лишались до кінця служби, так звісно ми неодмінно ще завітаємо, щоб порадувати наших побратимів.

А поки знов збираємось в дорогу. Шануймося браття…

Співавтори: Микола Юрах, Володимир Болестев та Сергій Шеховцов.