Місце, де повертають до життя навіть «Титанів»

Мене звати Віталій, позивний “Титан”. У війську я з 2014 року. Після початку повномасштабного вторгнення не міг інакше — пішов добровольцем.
Пройшов пекло в Кринках у складі 35-ї бригади морської піхоти, де у 2023-му отримав поранення.
Далі була 72-га бригада, славетні “Чорні Запорожці”. Але наприкінці 2024-го здоров’я почало здавати — і фізично, і, що найважче, психологічно. Накопичена втома за всі ці роки ледь не розчавила.

В Центр у Гайку (Перший Український Батальйон Військових Капеланів) я потрапив за рекомендацією побратимів. І чесно скажу: я не очікував, що таке ставлення взагалі можливе.
Мене прийняли не як “пацієнта” чи “військового з направленням”, а як рідного брата.

Це місце — не просто стіни. Це люди. Вони дійсно розуміють, через що ми проходимо. Програми “Мости до зцілення” та “REBOOT Combat Recovery” — це те, що допомогло мені “перезавантажитись”. Тут лікують комплексно:

● Фізично: дають тілу відновитися після травм.
● Психологічно: допомагають розібратися з тим, що всередині.
● Духовно: капелани дають ту підтримку, яку не знайдеш у звичайних лікарнях.
Колектив неймовірно ввічливий і порядний. У найважчі хвилини вони були поруч, готові вислухати й підставити плече. Якщо ви відчуваєте, що край, що сили на нулі — вам сюди. Тут не просто проводять курси, тут повертають віру в людей і в самого себе.

Дякую кожному в Батальйоні Капеланів за те, що ви є. Ви — справжній надійний тил для нас. З повагою, Віталій “Титан”. Слава Україні!

Відгук – Сергій (Гулівер)

Мене звати Сергій (Гулівер), військовослужбовець ЗСУ. Я знайшов нових друзів та познайомився з дуже цікавими людьми і відчуваю в цьому місці другу для себе сім’ю, реабілітаційного впливу як для душі так і для тіла, відкриваю для себе розуміння відкриття в своєму серці Бога і Ісуса Христа.

Проходження програми Reboot Combat Recovery для сприйняття стану для себе, як для військового, відкриває очі на те, що мені прийшлось пройти на війні і що життя після неї має сенс з Богом та вірою, жити, радіти життю.

Для мене центр реабілітації та адаптації на базі “Першого Українського Батальйону ВІйськових Капеланів”, що у місті Біла Церква – це місце духовного зцілення з Божими людьми. Я відкрив місце в своєму серці для Бога, щоб він вів мене по життю. Мені дуже пощастило знаходитись в цьому центрі з людьми, яких я вважаю для себе родиною, висловлюю подяку моєму побратиму Шабалі Кирилу, що познайомив мене з чудовими людьми.

В центрі я зцілююсь, як фізично, так і духовно, з Богом я спілкувався по іншому до початку війни. Я вдячний Руслану (Комбат) Олександру (Комендант) за підтримку військових. Це місце для мене по душі, як я наголошував раніше – це мій другий дім.

Прекрасне місце: річка, ліс, парк Олександрія, я сам з села і в мене також є ліс сосновий, тому тут я почуваюсь як в своїй тарілці. Природа, собака Дейзі і Шаббат Шалом. Це місце разом з людьми, створене по волі Господа Бога!

Центр має ремонт і спортивний зал, та поки не закінчений другий поверх. Відпочинок в чанах та відчувається духовний зв’язок і навіки закарбовано в пам’яті.

Я радий, що отримавши поранення – потрапив в центр реабілітації. Це нове відкриття для себе і скріплення зв’язку з Богом. Бажаю і прошу Бога та молюсь, щоб центр процвітав та будувався й надалі, хочу щоб долучалися охочі, разом ми зможемо все з Богом та Духом Святим.

В цьому місці мають побувати якомога більше людей, які потребують зцілення і мрію жити далі з Богом. Центр реабілітації в Білій Церкві – це те, що потрібно кожному, особисто я хочу щоб такі установи були по всій Україні, тому що це Боже, благе діло.