Четвер 19 лютого 2015 став особливим для госпіталю Південного регіону.
В цей день 7 чоловік взяли Христа Своїм Господом і Спасителем. Команда служителів Слова Божого за звичаєм проповідували добру звістку спасіння через віру в Господа Ісуса Христа, а також проводили індивідуальні богослужіння по палатах, де солдатам свідчили про свої зміненні життя військові священики.
Цього разу до них приєднався пастор Артур Суровської «Протестантська церква в Україні» (м Бердянськ, Запорізька обл.), Будучи поляком, священик говорив про Бога українською мовою, що ще раз підтверджує той незаперечний факт, що Бог з’єднує людей, творить і сплочає, щоб слава Його була через тих, хто відкритий серцем назустріч Господу.
Протягом богослужінь люди прославляли Бога під гітару, віддаючи всю честь тільки Богу, Який рятує, зцілює, змінює долі. Перед початком богослужіння була спільна молитва згоди команди, яка тривала понад 40 хвилин. Священики молилися за солдатів, перебуваючи в дорозі і ці молитви принесли величезні результати – люди переживали реальні чудеса Божі.
Один солдат з першого корпусу розповів про те, що у нього сталося защемлення сідничного нерва – це завдавало йому біль, але відразу ж після молитви служителів в ім’я Ісуса Христа солдат став здоровий. Солдат не стримував своїх емоцій і без утисків радів, що викликало усмішки взаємного співпереживання і щастя у товаришів – бійців ЗСУ.
Другий солдат також отримав миттєве зцілення бронхів після молитви священиків.
Третій солдат по імені Максим (він перебував у Широкино, де і отримав контузію). Він ділився своєю історією про те, що довгий час був змушений лежати в одному положенні під обстрілами, внаслідок чого права рука і вся права сторона перестала що-небудь відчувати і не реагувала на зовнішні подразники.Коли за нього помолилися служителі в ім’я Ісуса Христа, то за його словами, права рука і вся права сторона стала цілком здоровою і всі функції нормалізувалися.
Григорій Леонов (капелан, служитель тюремного та дитячого служінь) розповів наступне: «Сьогодні ми спілкувалися з начальником госпіталю і Бог відкрив двері у відділення хірургії, куди до цього моменту нас не допускали. Ми (я і вся команда) молилися за лікаря хірурга, щоб Господь робив Свою роботу його руками. Ми молилися за кожного лікаря, щоб Бог благословляв їх руки і діяв у Своїй силі через них ».
Ми привезли те, про що нас просили: 8 трилітрових банок помідорів, близько 10 банок огірків, кабачків, 5 кг. круп. Наші сестри напекли млинців, ми привезли також із продуктів 6 кг печива -слоек «сердечок», 5 кг цукру. Також привезли 15 тюбиків зубних паст, 10 пар шкарпеток, 110 рулонів туалетного паперу, 9 упаковок високоякісних пакетів для сміття.
Підвів підсумок всьому капелан Григорій Леонов: «Тільки через страждання ми освітлюємося коли можемо іншим віддати дороге нам. Послужити, допомогти, підбадьорити. Християнство – це завжди вибір. Ми завжди робимо вибір – чи купити собі торт, чи купити хліба тим, хто потребує в даний момент саме в цьому. І, слава Богу, ми цей вибір зробили: наші імена записані в Книзі Життя на небесах – це найголовніше! ».
