Якщо ви відчуваєте, що ваше покликання служити людям у якості капелана, то ця інформація повинна вас зацікавити.
У чому полягає служіння капеланів?
Капелани – це священнослужителі, що пропонують духовну опіку людям, які знаходяться у скрутних умовах: перебувають у лікарнях, в’язницях, військових частинах, у будинках для людей похилого віку і т.д. Складні обставини викликають відчай і змушують людей шукати моральної та релігійної підтримки. В таких ситуаціях капелани виконують роль священиків: спілкуються, надають поради, втішають… В залежності від місця служіння в обов’язки капелана можуть входити такі відповідальності, як відвідування хворих, організація зібрань в домі чи лікарні, проведення загальних та індивідуальних молитов, настанови для тих, хто перебуває у скорботі, проведення ритуальних послуг. Капелан повинен уміти глибоко співпереживати і будувати стосунки з людьми з різних прошарків суспільства. У якості священика капелани мають надавати допомогу людям, що є найбільш вразливими, невиліковно хворими чи тим, хто знаходиться далеко від дому і родини.
Здатність спілкуватись з людьми з будь-якого суспільного прошарку – найбільш важлива умова для гарного капелана. Священики, що працюють у лікарнях, в’язницях та на військових базах, зобов’язані взаємодіяти з людьми з різним релігійним вихованням чи, взагалі, з відверто атеїстичними поглядами. Навіть якщо релігійні погляди капелана суттєво відрізняються від поглядів оточуючих, важливо бути відкритим для прийняття всіх видів релігійних переконань. Капелани повинні бути гнучкими і мудрими у висловлені своєї позиції, вони повинні залишатись люб’язними і чуйними, наскільки це можливо.
Капелани покликані надавати допомогу, підбадьорювати і надихати людей, з якими вони тільки що познайомились. Мета капеланського служіння – побудувати глибокі і змістовні стосунки, через які Господь буде надихати людей і допоможе вистояти у дуже важких обставинах. Для цього необхідне уміння налагоджувати такий тип стосунків за дуже короткий проміжок часу.
Капелан повинен зберігати конфіденційність у розмовах з людьми і виправдовувати довіру тих, хто до нього звертається. Особисті переживання людини не повинні бути розголошеними. Капелан, якому не довіряють, швидко втратить свій впалив і стане причиною для зневаги всіх представників церкви Божої.
Капелан повинен бути готовий допомогти людині, яка цього потребує, у будь-який час дня або ночі. Служіння капелана передбачає ненормований графік, що може спричинити певні незручності і вплинути на фізичний стан священика. Однак, лише через самопожертву можливо показати гідний приклад християнина і у всій повноті продемонструвати оточуючим Божу любов.
Капелан має право не розголошувати персональну інформацію з метою особистої безпеки і безпеки родини.
Капелану необхідно захищати себе від духовної виснаженості. Він повинен уміти надавати допомогу самому собі, для цього кожен священик повинен мати тих людей, які будуть за нього молитись і підтримувати.
